ЛАРИНГОЛО́ГІЯ (від грец. λάρυγξ (λάρυγγος) — гор­тань, горлянка і …логія) — роз­діл медицини, що ви­вчає анатомію, фізіологію та хвороби гортані (горлянки). У ширшому ро­зумін­ні — роз­діл оториноларингології, що досліджує хвороби гортані та дальших від­тинків дихал. шляхів (трахеї, бронхів). Л. ви­окремилася після вина­йде­н­ня методу зорового дослідж. гортані — дзеркал. ларинго­скопії за допомогою гортан. дзеркала (М. Ґарсія-молодший — 1854; Л. Тюрк — 1857; Я.-Н. Чермак — 1858). Одним із перших успіхів Л. стало прижит­тєве діагностува­н­ня вченим Л. Траубе 1860 аневризми аорти на під­ставі кон­статації паралічу внутр. мʼязів лівої половини гортані. Подальший роз­виток повʼязаний з вина­йде­н­ням прямої ларинго­скопії — способу огляду гортані із за­стосува­н­ням прямих ларинго­скопів (А. Кірштайн, 1896) та оптич. ларинго­скопії за допомогою жорстких або гнучких оптич. при­строїв — ендо­скопів. Важливість Л. ви­значають жит­тєво важливі функції гортані — дихал. (ре­­спіраторна), роз­дільна (пере­кри­т­тя дихал. шляхів надгортан­ником під час ковта­н­ня їжі) та голосо­утворе­н­ня (фонація). Нині осн. методами дослідж. у Л. є зовн. огляд та пальпація, дзеркал. (непряма, або посередня), пряма (без­посередня; при потребі — по­єд­нані з узя­т­тям мазків для бактеріол., цитол. дослідж. чи тканин для гістол. дослідж. — біо­псії; при кожній із них може використовуватися бінокуляр. мікро­скоп), оптична (жорсткими або гнучкими ендо­скопами) ларинго­скопії, ларингостробо­скопія (огляд гортані при стробо­скопіч. сповільнен­ні коливань голосових складок) та низка спец. дослідж., які за­стосовують у фоніатрії — роз­ділі Л., присвяченому дослідж. та лікуван­ню роз­ладів голосу у працівників голосових професій. Також за­стосовують променеві методи дослідж.: рентґено­графію, компʼютерну і магнітно-резонансну томо­графії, рідше — термо­графію та ультра­звук. дослідже­н­ня. Лікува­н­ня в Л. може бути консе­рвативним або хірургічним. У місц. консе­рватив. лікуван­ні використовують влива­н­ня ліків до гортані спец. гортан. шприцом, інгаляції та ін. Ощадливі внутр.-гортан­ні хірург. втруча­н­ня виконують під контролем дзеркал. (у наш час — рідше) або прямої, по­єд­наної з за­стосува­н­ням мікро­скопа, ларинго­­скопії (мікроларингохірургія). Операції зовн. до­ступом за­стосовують пере­важно при зло­якіс. пухлинах гортані, а також — у невід­клад. випадках, повʼязаних із поруше­н­ням диха­н­ня (диспное). До остан­ніх належать конікотомія, яку можуть виконувати парамедики, та трахеотомія (трахеостомія), яку виконують лікарі.