Ларін Веніамін Васильович
Визначення і загальна характеристика
ЛА́РІН Веніамін Васильович (справж. — Безкакотов; 09. 12. 1929, с. Перекопне, нині Саратов. обл., РФ) — графік, живописець. Член НСХУ (1964). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. худож. інститут (1959; викл. О. Кокель, В. Мироненко, П. Супонін), Інститут журналіст. майстерності Київ. університету (1980). Співпрацював із г. «Красное знамя», «Соціалістична Харківщина», видавництвами «Прапор» (усі — Харків, 1953–59), «Мистецтво» (1959–64 — худож. ред. відділу політ. плаката), «Урожай» (1960-і рр.; обидва — Київ). На творчій роботі. Фотожурналіст Укр. фонду культури (від 1990-х рр.). Брав участь у всеукр., всесоюз., зарубіж. мист. виставках від 1949. Автор соц.-політ. плакатів, декор. тарелей, живопис. пейзажів, портретів у реаліст. стилі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- плакати — «Дамо Україні більше шовку» (1951), «Сільська молодь оволодіває технікою колгоспних ланів» (1958), «Живи, Україно, прекрасна і сильна!» (1960), «З Новим роком!» (1962); кіноплакати — «Звільнення на берег» (1962), «Т. Шевченко» (1964); іл. — до кн. «Росные травы» І. Потєхіної, альманаху для дітей «У костра» (обидва — Харків, 1957), «Календаря колхозника» (К., 1962; 1964); медаль «А. Макаренко» (1980); серія декор. тарелей «Пташки» (1990); живопис — «Вуличка у старому Ташкенті» (1990-і рр.), «Дружина» (2009).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
