Ласпі VII

ЛА́СПІ VІІ – мезолітична стоянка. Виявлена на береговому схилі бухти Ласпінська на вис. 13 м. над р. м., досліджена 1974–76 під керівництвом Д. Телегіна. Кілька горизонтів культур. нашарувань становлять відклади зруйнов. природ. факторами скел. гроту. Культур. шар товщиною до 2 м складався з прошарків черепашок Helix, змішаних з глиною, щебенем, попелом і вугіллям вогнищ, роздрібленими кістками лісових тварин (оленя, косулі, кабана, тура, ведмедя, борсука, зайця), а також риб (судака, вирезуба, сома). Для виробів з кременю характер. мікролітизм. Знайдено нуклеуси, досконалі пластини з них, скребачки на відщепах, свердла. Визначал. є пластини з глибокими виїмками по краях (анкоші) та характерні геом. мікроліти (дрібні симетр. й асиметр. трапеції, трикутники), які кріпили на вістря стріл. Кістяні вироби представлені гарпунами. Стоянка належить до мурзак-кобинської культури і датована 7–6 тис. до н. е.

Літ.: Телегін Д. Я. Мезолітичні пам’ят­­ки України. К., 1982.

Л. Л. Залізняк

Рекомендована література

1. Телегін Д. Я. Мезолітичні пам’ят­­ки України. К., 1982.Google Scholar

Читати у файлі PDF