Латишев Георгій Дмитрович

ЛА́ТИШЕВ Георгій Дмитрович (22. 01(04. 02). 1907, м. Бєжиці, нині у межах м. Брянськ, РФ — 03. 04. 1973, Київ) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1940), член-кореспондент АН УРСР (1945), академік АН Казах. РСР (1958). Сталінcька премія (1949). Закін. Ленінгр. політех. інститут (нині С.-Пе­тербург, 1929). Працював 1930–41 у Хар­ків. фіз.-тех. інституті; 1943–58 — у Ленінгр. фіз.-тех. інституті; 1958–65 — директор-засн. Інституту ядер. фізики АН Казах. РСР (Алма-Ата, нині Алмати); 1965–70 — завідувач відділу ядер. спектроскопії Інституту фізики АН УРСР; 1970–73 — зав. однойм. відділу Інституту ядер. дослі­джень АН УРСР (обидва — Київ). Очолював каф. фізики Уфим. авіац. інституту (РФ, 1941–43), Моск. інституту механізації та електрифікації (1943–44), Ленінгр. технол. інституту (1953–58). Наукові дослідження у галузі ядер. фізики. Під його керівництвом створ. заліз. магніт. бета-спектрометр з розділ. здатністю 0,025–0,035 %, за допомогою якого виконано знач. цикл робіт з дослідж. склад. схем розпаду радіоактив. ядер. Вивчав можливості використання бета-спектрометра високої розділ. здатності для дослідж. анігіляції позитронів у зразках різної терміч. обробки, ефект «струсу» при внутр. конверсії гамма-променів. 1932 спіль­но з К. Синельниковим, А. Вальтером і О. Лейпунським уперше в СРСР здійснив розщеплення ядра штучно прискореними протонами.

Пр.: Stösse Zweiter Art zwischen Elek­tronen und angeregten Quecksilberato­men // Zeitschrift für Physik. 1930. Bd. 65 (спів­авт.); Взаимодействие γ-лучей с материей и спектроскопия γ-излуче­ния // ЖЭТФ. 1944. Т. 14, № 3–4; Актив­ный осадок радиотория. Москва, 1960; Спектрометр с двойной фокусировкой. Алма-Ата, 1962 (спів­авт.); Ядерный магнитный резонанс в проточной жид­кости. Москва, 1964 (спів­авт.); Radio­activity 146Gd [from Ta(660-MeV p, X)]; measured E(ce), I(ce). 146Eu deduced levels, J, π, ICC, γ-multipolarity // Izv. AN SSSR. Ser. Fiz. 1973. Vol. 37 (спів­авт.).

Н. Л. Дорошко

Основні праці

Stösse Zweiter Art zwischen Elek­tronen und angeregten Quecksilberato­men // Zeitschrift für Physik. 1930. Bd. 65 (спів­авт.); Взаимодействие γ-лучей с материей и спектроскопия γ-излуче­ния // ЖЭТФ. 1944. Т. 14, № 3–4; Актив­ный осадок радиотория. Москва, 1960; Спектрометр с двойной фокусировкой. Алма-Ата, 1962 (спів­авт.); Ядерный магнитный резонанс в проточной жид­кости. Москва, 1964 (спів­авт.); Radio­activity 146Gd [from Ta(660-MeV p, X)]; measured E(ce), I(ce). 146Eu deduced levels, J, π, ICC, γ-multipolarity // Izv. AN SSSR. Ser. Fiz. 1973. Vol. 37 (спів­авт.).

завантажити статтю