Лауер Ніна Володимирівна
ЛА́УЕР Ніна Володимирівна (01. 12. 1911, Харків — 18. 01. 1996, Київ) — патофізіолог. Дочка В. Лауера, дружина М. Бажана. Доктор медичних наук (1953). Навч. в Омському мед. інституті (РФ, 1929–32), закін. 2-й Ленінгр. мед. інститут (нині С.-Петербург, 1933). Працювала 1935–41 та 1944–74 в Інституті фізіології АН УРСР (Київ): 1961–73 — завідувач відділу вікової фізіології, 1973–74 — старший науковий співробітник-консультант відділу фізіології газообміну. Під час 2-ї світової війни — на Саратов. станції переливання крові (РФ), у Моск. н.-д. клін. інституті. Вивчала питання порівнял. фізіології і патології, вікові особливості гіпоксич. станів, роль нерв. системи у патогенезі запалення.
Додаткові відомості
- Основні праці
- До питання про роль вуглеводів у резистентності до аноксії // МедЖ. 1947. Т. 16; О влиянии возбуждающих веществ на дыхание и кровяное давление у новорожденных в норме и при асфиксии. К., 1958 (співавт.); О значении изменений сердечного выброса в регулировании кислородного режима организма при гипоксии // УФзН. 1970. Т. 1, № 2 (співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
