Лахман Ґізелла Сиґізмундівна

Визначення і загальна характеристика

ЛА́ХМАН Ґізел­ла Сиґізмундівна (04. 12. 1893, Київ — 28. 10. 1969, Вашинґтон) — поетеса, пере­кладачка, бібліо­граф. Народилася у сімʼї цукрозаводчика С. Рабінерсона. 1909–14 навч. на Вищих жін. курсах у Києві (одночасно з А. Ахматовою). 1914–17 працювала медсе­строю у Київ. лазареті Червоного хреста (1916 нагородж. сріб. меда­л­лю «За милосердя»). 1918 емігрувала до Німеч­чини (Берлін), 1933 — до Швейцарії (Лозан­на), 1940 — до США. Працювала в наук. б-ці у Філадельфії. Від 1943 — у Нью-Йорку, де за­ймалася поезією та поет. перекл. 1948 вперше ви­ступила із влас. віршами. В антології рос. поезії «Четырнад­цать» (Нью-Йорк, 1949) вміщено її твори. Від 1950 жила у Вашинґтоні, працювала (до 1962) бібліо­графом у Б-ці Кон­гресу США (тут зберігається її особистий архів). Друкувалася в альманахах «Мосты», «Со­дружество», в «Новом журнале», г. «Новое рус­ское слово», зокрема опубл. перекл. Е. Дікінсон, Р. Фроста, Е. Мілле та ін. англомов. поетів, також пере­кладала з нім. — Г. Вольфа, Г. Гайне, з франц. — П. Жеральді. Авторка кн. віршів «Плен­ные слова» (Нью-Йорк, 1952) і «Зеркала. Вторая книга стихов» (Вашингтон, 1965). Сучасники вважали поезію Л. близькою до акмеїзму і творчості А. Ахматової. У лірич. поезії Л. домінують но­стальгія за минулим і втраченою батьківщиною, вірність, ніжність, любов матері, жінки.

Тв.: [Автобио­графическая заметка] // Со­дружество: Из современ. поэзии рус. зарубежья. Вашингтон, 1966; [Поэ­зия] // «Мы жили тогда на планете другой...»: Антология поэзии рус. зарубежья. 1920–1990: В 4 кн. Кн. 2. Москва, 1994; [Стихо­творения] // Вернуться в Рос­сию стихами. Двести поэтов эми­­грации: Антология. Москва, 1995; Ви­брані поезії. К., 1997.

Літ.: Крейд В. Лахман Гизел­ла Сигиз­­мундовна // Вернуться в Рос­сию стихами. Двести поэтов эмиграции: Анто­логия. Москва, 1995; Кочубей Ю. Ду­­новение серебряного века // Лахман Г. Вибр. поезії. К., 1997; Левинг Ю. «Ах­­­ма­­това» рус­ской эмиграции — Гизел­ла Лах­­ман // Новое лит. обозрение. 2006. № 81.

С. М. Горбань

Завантажити статтю