Лебедєв-Кумач Василь Іванович

ЛЕ́БЕДЄВ-КУМА́Ч Василь Іванович (Лебедев-Кумач Василий Иванович; 24. 07(05. 08). 1898, Москва — 20. 02. 1949, там само) — російський поет. Член СП СРСР (1934). Сталінcька премія (1941). Державні нагороди СРСР. Навч. на істор.-філол. факультеті Моск. університету (1919–21). Дебютував 1916 віршами у моск. ж. «Гермес». 1922–34 — чл. редколегії ж. «Кро­кодил». Співпрацював також із г. «Гудок», «Рабочая газета», «Кра­сноармеец» та ін. Виступав з оповіданнями, фейлетонами, гуморесками на злободенні теми, зокрема у зб. «Чаинки в блюд­це» (1925), «Печальные улыбки», «Людишки и делишки» (обидві — 1927). Один із засн. жанру рад. масової пісні. Автор пісень до к/ф «Веселі хлоп’ята» (1934), «Цирк» (1936), «Волга-Волга» (1937; усі — реж. Г. Александров) та ін. Багато пісень на вірші Л.-К. здобули нар. популярність, зокрема «Марш веселих хлоп’ят» (1934), «Пісня про Батьківщину» (1936), «Веселий вітер», «Спортивний марш» (обидві — 1937; усі — музика І. Дунаєвського). У громадян. поезії, проникнутій оптимізмом і вірою в «світле майбутнє», створив ідеалізов. образ Рад. Росії. Для воєн. лірики характерні героїч. пафос, висока емоц. напруга, оратор. інтонації. Пісня на вірш «Священна війна» стала своєрід. гімном рад. народу в роки 2-ї світової війни. Поезії Л.-К. притаманні яскравий сюжет, колоритні деталі, мелодійність, а також наявність куплетів з приспівом. Автор віршов. промови «Народ не забув свого Тараса» (1939). Окремі поезії Л.-К. переклали О. Новицький і К. Дрок. Писав також для дітей — зб. «Пе­тина лавка» (1927), «Про умных зверюшек» (1937), «Под красной звездой» (1941). Усі зазнач. вид. опубл. у Москві.

Рекомендована література

1. Беккер М. Творческий путь В. И. Лебедева-Кумача // Беккер М. О поэтах. Москва, 1961;
   Google Scholar Internet
2. Данилин Ю. Во­споминания о Лебедеве-Кумаче // Мос­ква. 1982. № 9;
   Google Scholar Internet
3. Минералов Ю. Так говорила держава: ХХ век и русская песня. Москва, 1995.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю