ЛЕБЕДИ́НЕЦЬ Михайло Мусі­йович (29. 10(10. 11). 1888, м. Гадяч, нині Полтав. обл. — 17. 12. 1934, Київ) — громадсько-політичний діяч. Навч. у Лубен. гімназії (нині Полтав. обл.), звідки 1905 від­рах. за участь в есерів. русі. 1909 закін. Ченстохов. гімназію (нині Поль­ща) і вступив на мед. факультет Варшав. університету. Член місц. укр. есерів. гуртка. 1910 за рев. діяльність заарешт., виключений з Університету і від­правлений на військ. службу. 1913 звільнений у запас, вступив на юрид. факультет Варшав. університету. З поч. 1-ї світової вій­ни 1914 мобілізов. до рос. армії. Після Лютн. революції 1917 очо­лив Укр. військ. комітет Зх. фронту (Мінськ), був головою 3-го Всеукр. військ. зʼ­їзду (Київ). Заснував у Києві видавн. товариство «Ґрунт». Із роз­колом УПСР (травень 1918) пере­йшов до УПСР (боротьбис­тів). За Директорії УНР — спів­роб. г. «Республіканські вісті», бюро преси та пропаганди при Директорії; після її паді­н­ня — секр. центр. органу УПСР (боротьбистів) г. «Боротьба», громад. обвинувачувач Київ. губревтрибуналу. Після укла­да­н­ня політ. угоди боротьбистів із біль­шовиками у квітні–серпні 1919 — Нарком юстиції УСРР. За денікінщини — у РСФРР: чл. Закордон. бюро Укр. КП (боротьбистів). Після її саморозпуску в березні 1920 вступив до КП(б)У. В липні–серпні 1920 — голова Волин. губревкому; до липня 1921 — зав. касац. від­ділу і голова Верхов. касац. трибуналу при ВУЦВК; від липня 1921 — за­ступник Наркома юстиції УСРР; від січня 1922 — консул повноваж. пред­ставництва УСРР у Польщі; від серпня 1923 — консул обʼє­д­наного пред­ставництва СРСР у Польщі; від січня 1924 — голова Верхов. Суду УСРР; від квітня 1925 — консул, від червня 1926 — радник пред­ставництва СРСР у Польщі; від 1927 — директор Одес. академ. опери. 1928 отри­мав парт. стягне­н­ня за звинуваче­н­нями у формал. ставлен­ні до рішень партії у нац. питан­ні та під­тримці О. Шумського, вна­слідок чого ви­йшов із КП(б)У. Від­тоді — на літ. роботі. 1930 став чл. Харків. колективу письмен­ників. Автор проз. і поет. творів, написаних пере­важно у символіст.-ім­пресіоніст. стилі. У листопаді 1934 заарешт., 14 груд­ня того ж року за звинуваче­н­ням у приналежності до під­піл. націоналіст. терорист. організації засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1957.