Лебединець Михайло Мусійович
ЛЕБЕДИ́НЕЦЬ Михайло Мусійович (29. 10(10. 11). 1888, м. Гадяч, нині Полтав. обл. — 17. 12. 1934, Київ) — громадсько-політичний діяч. Навч. у Лубен. гімназії (нині Полтав. обл.), звідки 1905 відрах. за участь в есерів. русі. 1909 закін. Ченстохов. гімназію (нині Польща) і вступив на мед. факультет Варшав. університету. Член місц. укр. есерів. гуртка. 1910 за рев. діяльність заарешт., виключений з Університету і відправлений на військ. службу. 1913 звільнений у запас, вступив на юрид. факультет Варшав. університету. З поч. 1-ї світової війни 1914 мобілізов. до рос. армії. Після Лютн. революції 1917 очолив Укр. військ. комітет Зх. фронту (Мінськ), був головою 3-го Всеукр. військ. з’їзду (Київ). Заснував у Києві видавн. товариство «Ґрунт». Із розколом УПСР (травень 1918) перейшов до УПСР (боротьбистів). За Директорії УНР — співроб. г. «Республіканські вісті», бюро преси та пропаганди при Директорії; після її падіння — секр. центр. органу УПСР (боротьбистів) г. «Боротьба», громад. обвинувачувач Київ. губревтрибуналу. Після укладання політ. угоди боротьбистів із більшовиками у квітні–серпні 1919 — Нарком юстиції УСРР. За денікінщини — у РСФРР: чл. Закордон. бюро Укр. КП (боротьбистів). Після її саморозпуску в березні 1920 вступив до КП(б)У. В липні–серпні 1920 — голова Волин. губревкому; до липня 1921 — зав. касац. відділу і голова Верхов. касац. трибуналу при ВУЦВК; від липня 1921 — заступник Наркома юстиції УСРР; від січня 1922 — консул повноваж. представництва УСРР у Польщі; від серпня 1923 — консул об’єднаного представництва СРСР у Польщі; від січня 1924 — голова Верхов. Суду УСРР; від квітня 1925 — консул, від червня 1926 — радник представництва СРСР у Польщі; від 1927 — директор Одес. академ. опери. 1928 отримав парт. стягнення за звинуваченнями у формал. ставленні до рішень партії у нац. питанні та підтримці О. Шумського, внаслідок чого вийшов із КП(б)У. Відтоді — на літ. роботі. 1930 став чл. Харків. колективу письменників. Автор проз. і поет. творів, написаних переважно у символіст.-імпресіоніст. стилі. У листопаді 1934 заарешт., 14 грудня того ж року за звинуваченням у приналежності до підпіл. націоналіст. терорист. організації засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1957.
Завантажити статтю
Людина 
