Лебович Мартин Фаркашович
ЛЕБО́ВИЧ Мартин Фаркашович (28. 11. 1900, м. Сатмар, Австро-Угорщина, нині Сату-Маре, Румунія — 16. 10. 1987, Львів) — історик. Доктор історичних наук (1959), професор (1961). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. 1919 брав участь у встановленні в Угорщині рад. влади, після ліквідації Угор. рад. респ. — на підпіл. роботі у Румунії. 1923 емігрував до Німеччини, згодом — до СРСР. Закін. нім. сектор Комуніст. університету нац. меншин Заходу (1928) та Інститут червоної професури (1934) у Москві. 1931–34 викладав у Комуніст. університеті нац. меншин Заходу; 1934–41 — старший науковий співробітник, учений секр. Інституту історії АН Білоруської РСР (Мінськ); від 1941 — на військ. службі; від 1948 — у Львів. університеті: 1961–71 — завідувач кафедри історії нового часу. Наукові дослідження: історія угор. революції 1919, участь угорців у більшов. перевороті 1917 та воєн. діях 1918–20.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Робітнича політика угорської комуни. К., 1936; Венгерская Советская Республика. Москва, 1959; Очерки новой и новейшей истории Венгрии. Москва, 1963 (співавт.); Участь колишніх угорських військовополонених у громадянській війні на Україні // Зарубіжні інтернаціоналісти в рядах борців за владу Рад на Україні (1917–1920). К., 1967; Бела Кун — выдающийся деятель венгерского и международного революционного движения. Москва, 1975 (співавт.).
Рекомендована література
- М. Ф. Лебович: Некролог // Вільна Україна. 1987, 24 жовт.
Завантажити статтю
Людина 
