Леваллуа-Мустьє

ЛЕВАЛ­ЛУА́-МУСТЬЄ́ — матеріальна культура, притаман­на носіям левалуазьких від­щепних та пластинчастих технологій так званого мустьєрського технокомплексу (своєрідного палеолітичного явища, що охоплює європейський континент). Ареал пошире­н­ня у Сх. Європі: Подністровʼя, Подні­провʼя, Пн. Приазовʼя, Крим, Прикуба­н­ня, Закарпа­т­тя. Хронол. межі — 200–40 тис. р. тому. Палеогеогр. фон характеризувався заг. зміною клімату в бік похоло­да­н­ня з короткими періодами потеплі­н­ня. Екон. базу становило полюва­н­ня на мамонта, бізона, коня (стоян­ки Подністровʼя), гідрунтин. віслюка, сайгу (Крим). Гол. памʼят­ки: Кетроси, Молодове I, V, Про­нятин, Кормань VI (Подністровʼя); Бутешти (Молдова); Королеве І, Рокосове (Закарпа­т­тя); Скубова Балка (Подні­провʼя); Шайтан-Коба, Холодна Балка, Кабазі ІІ (Крим), Рожок (Пн. Приазовʼя); Губський навіс (Прикуба­н­ня). На деяких дністров. памʼятках (Молодове I, V, Кетроси) виявлено рештки назем. кон­струкцій різних типів із кісток мамонтів, крим. та прикубан. стоянки, як правило, печерні. Матеріал. куль­тура різноманітна: інвентар виготовлено пере­важно з каменю, знаря­д­дя пред­ставлено гостро­конечниками, скреблами різних типів; двобічно оброблені знаря­д­дя поодинокі або від­сутні. Роз­біжності у складі та формах знарядь, а також наявність ком­пактно роз­міщених близьких за часом існува­н­ня памʼяток умо­жливлюють існува­н­ня низки локал. культур.

Завантажити статтю