Левандовський Сигізмунд Олександрович
ЛЕВАНЕ́ВСЬКИЙ Сигізмунд Олександрович (02(15). 05. 1902, С.-Петербург — ?) — льотчик. Герой Радянського Союзу (1934). Державні нагороди СРСР. Від 1916 працював на виробництві. У жовтні 1917 вступив до Червоної гвардії, від 1918 воював у Червоній армії. Закін. Севастоп. школу мор. льотчиків (1925), де й служив льотчиком-інструктором; від 1928 — льотчик-інструктор Микол. школи Товариства сприяння авіації та хім. промисловості; від 1929 — у Полтаві: 1931–32 — нач. льот. частини Центр. всеукр. школи пілотів Товариства сприяння авіації та хім. промисловості; від 1933 — льотчик упр. поляр. авіації Гол. упр. Пн. мор. шляху. Влітку того ж року вилетів на допомогу амер. пілотові Дж. Маттерну, який зробив аварійну посадку в р-ні р. Анадир під час спроби кругосвіт. перельоту, й доставив його у м. Ном (шт. Аляска, США). Повернувся до Полтави, виконав декілька агітац. перельотів по УСРР. Навесні 1934 взяв участь у порятунку екіпажу та пасажирів пароплава «Челюскін», що затонув у Чукот. морі, та став одним із перших Героїв Рад. Союзу. Влітку 1935 на літаку АНТ-25 намагався здійснити безпосадк. політ через Пн. полюс до США, але повернувся через тех. несправності. 1936 виконав переліт Лос-Анджелес — Москва (19 тис. км) із декількома посадками. 12 серпня 1937 на літаку ДБ-А розпочав другу спробу перелетіти через Пн. полюс до США без посадки, однак наступ. дня зв’язок з екіпажем літака, що потрапив у несприятл. клімат. умови, втрачено. Пошуки, проведені на тер. СРСР і США, виявилися безрезультатними. Існує декілька версій загибелі екіпажу Л., однак експедиції, які час від часу донині організовують різні офіц. і громад. організації (остання відома — експедиція Рос. геогр. товариства 2013), достовірно не підтвердили жодну з них. Ім’ям Л. названо вулиці у багатьох містах України.
Рекомендована література
- Зингер М. Э. Сигизмунд Леваневский. 1939;
- Водопьянов М. В. Повесть о первых героях. 1980;
- Маслов М. А. Поиски Леваневского. 2011 (усі — Москва).
Завантажити статтю
Людина 
