Єфимов Михайло Никифорович

ЄФИ́МОВ Михайло Никифорович (01(13). 11. 1881, с. Дуброва, нині с. Апольє Смолен. обл., РФ — серпень 1919, Одеса) — льотчик. У 10-річ. віці разом із родиною пере­їхав до Одеси. Навч. у Одес. залізнич. тех. училищі, працював електриком на теле­графі. Чемпіон Росії із мотоциклет. спорту (1908–09). У 1910 закін. льотну школу А. Фармана у Франції (диплом № 31) і став першим дипломов. пілотом Рос. імперії, встановив світ. рекорд тривалості польоту з пасажиром. 8(21) березня 1910 в Одесі першим серед рос. льотчиків здійснив політ на аероплані. У тому ж році ви­грав змага­н­ня авіаторів у м. Ніцца (Франція); у на­ступні роки за­ймав призові місця на змага­н­нях в Італії, Франції, Росії; встановив низку світ. авіац. рекордів. Від 1910 працював вільнона­йманим ін­структором Качин. авіац. школи побл. Севастополя. Під час польотів одним із перших у світі виконав віражі та спіралі, пікірува­н­ня і планерува­н­ня із ви­мкненим двигуном. Продовжував ви­пробув. роботу, працював над пита­н­нями бо­йового за­стосува­н­ня авіації. 1912 вина­йшов при­стрій для запуску авіац. двигуна пілотом без сторон. допомоги. 1915 добровольцем вступив до діючої армії, за роки війни служив у різних частинах, зокрема 32-му корпусному та 4-му винищув. авіазагонах (від­значений нагородами). Від лютого 1917 — флагман. льотчик гідроавіації Чорномор. флоту (пілот для особл. доручень при комісарі гідроавіації). У липні 1919 від­ступив з Червоною армією до Одеси, роз­стріляний денікінцями. Його імʼям на­звані вулиця в Одесі (також встановлені мемор. дошки) і одна з малих планет.

Завантажити статтю