ЛЕВЕНЕ́ЦЬ Юрій Анатолі­йович (06. 08. 1961, м. Бугуруслан Оренбур. обл., РФ — 08. 10. 2013, Київ) — історик, політолог. Доктор політичних наук (2001), академік НАНУ (2009). Закін. Київський університет (1983). Від­тоді працював у Полтав. пед. ін­ституті; від 1990 — в Ін­ституті політ. і етнонац. дослідж. НАНУ (Київ): 1994–2005 — учений секр., заст. дир., від 2006 — директор Коло його наук. інтересів включало про­блеми теорії, історії та динаміки роз­витку нац. процесів в Україні; взаємо­проникне­н­ня і взаємо­впливи політики, політ. культури, етнонац., регіон., реліг. від­носин; ви­вче­н­ня правових, соц.-політ. та етнопсихол. механізмів регулюва­н­ня між­етніч. конфліктів. У серії праць Л. виклав еволюцію укр. нац. ідеї на тлі політ. та етніч. історії у контекс­ті пошуків етнополіт. моделей. Був одним із ініціаторів створе­н­ня 6-том. моно­графії «Політична історія України. ХХ столі­т­тя» (2002–03), а також 1-том. «Україна: політична історія. ХХ — початок ХХІ столі­т­тя» (2007; обидві — Київ). Його роботи є знач. внеском у аналіз закономірностей роз­витку етнополіт. процесів, діалектики від­носин між державою і поліетніч. соціумами, у цін­нісно-культурол. пере­осмисле­н­ня ролі та сусп. значе­н­ня духов. на­дбань нації. Здійснював успіш. пошук оптимал. шляхів мінімізації втрат від між­нац. суперечностей і регіон. від­мін­ностей, забезпече­н­ня стабільності сусп. життя; роз­робляв і моделював ефективні варіанти етнополітики, вдало за­стосовуючи типологізацію соц. динаміки та порівнял. аналіз різних політ. систем для оптимізації технології упр. сферою політ. і між­етніч. від­носин. Без­запереч. новацією в Україні стало дослідж. Л. про­блем політ. антропології, за­глибле­н­ня у традиції політ. практик різних народів, аналіз технологій політ. інтеракцій різних політ. субʼєктів. Завдяки антропологізації політ. рефлексії в Україні, Л. виявив нові пер­спективи осягне­н­ня людського як особистісного, а людське роз­глядав як заг.-ви­знане і таке, що набуло норми і значе­н­ня сусп. легітимності.