Левик Сергій Юрійович

ЛЕ́ВИК Сергій Юрі­йович (справж. — Ізраїль Юліанович; 16(28). 11. 1883, м. Біла Церква, нині Київ. обл. — 05. 09. 1967, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург) — спів­ак (баритон), музично-громадський діяч, музичний критик, пере­кладач. Від 1892 мешкав з бать­ками у Бердичеві (нині Житомир. обл.). Співу навч. на Вищих опер. і драм. курсах у Києві (кл. М. Ме­дведєва). Соліст Нар. дому (1909–12), Театру муз. драми (1912–16) у С.-Пе­тербурзі (згодом Пе­тро­град). Мав гнучкий, сильний голос широкого діапазону, актор. талант. Серед партнерів по опер. сцені — Л. Липковська, Л. Собінов, Ф. Шаляпін. Гастро­лі у Києві, Харкові, Мінську, Москві, Вільно (нині Вільнюс), Криму, на Пн. Кавказі. 1923 через хворобу залишив сцену. Водночас за­ймався літ. діяльністю, автор спогадів про укр. опер. спів­аків, наук. праць із питань вокал. виконавства, перекл. опо­ві­дань із франц. і нім. мов. 1901–05 друкувався у г. «Киевская мысль». 1921–22 — ред. ж. «Вест­ник театра и искусств»; 1929–39 — кор. франц. муз. ж. «Le Menestrel» у СРСР; 1938–39 — викладач сцен. майстерності Ленінгр. консерваторії. Вів активну громад. діяльність, зокрема від 1922 очолював Комісію допомоги без­робітним. Від 1926 входив до керів. органів Ленінгр. товариства драм. і муз. письмен­ників. Після 1930 брав активну участь у діяльності Ленінгр. від­діл. СК СРСР. Здійснив низку записів на грамплатівки.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю