Левинський Володимир Петрович
ЛЕВИ́НСЬКИЙ Володимир Петрович (08. 08. 1880, м. Дрогобич, нині Львів. обл. — 19. 12. 1953, Відень) — громадсько-політичний діяч. Закін. Дрогоб. нар. школу ЧСВВ і г-зію, навч. у Львів. і Віден. університетах. Взяв активну участь у діяльності Укр. с.-д. партії, був ред. її часописів «Воля» (1905–07), «Земля і воля» (1907–12), «Вперед!» (1912–13; усі — Львів) та ін., налагодив зв’язки із РСДРП. 1913–14 за запрошенням Л. Юркевича та В. Винниченка редагував у Києві ж. «Дзвін». У Львові працював також у рукопис. відділі б-ки НТШ, де впорядковував архіви І. Франка та М. Грушевського. Після 1-ї світової війни жив і працював у Відні та Женеві, у 1930-х рр. повернувся до Львова. Вміщував статті у часописах «Нова Україна» (Прага), «Нова культура», «Культура», «Нові шляхи», «Кооперативна республіка» та ін. Окремими брошурами видав публіцист. твори «Соціалістичний Інтернаціонал і поневолені народи», «Нарис розвитку українського робітничого руху в Галичині» (1914), «Царская Россия и украинский вопрос», «Народність і держава» (1919), «Етика і соціалізм» тощо.
Рекомендована література
- Дрогобиччина — земля Івана Франка. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1973;
- Паламар Г. Володимир Левинський (До історії українського соціялістичного руху) // Вільна Україна. 1978. Кн. 7–8;
- Денека О. Левинський Володимир // Укр. журналістика в іменах. Л., 1998. Вип. 5.