Левитський Леонід Макарович
ЛЕВИ́ТСЬКИЙ Леонід Макарович (08(20). 03. 1892, м. Богуслав, нині Київ. обл. — після 1960, за деякими даними — 1973) — лікар-терапевт, освітній діяч. Доктор медичних наук (1954). Навч. у Богуслав. і Київ. духов. училищах, Київ. духов. академії, закін. Варшав. університет (1914). У 1915 здобув ступ. канд. природн. н. Викладав у Нікопол. (нині Дніпроп. обл.) і 1-му Київ. комерц. училищах; від 1918 — приват-доцент Укр. університету (Київ). 1920 вступив до КП(б)У. Відтоді — зав. Київ. губерн. відділу нар. освіти; 1921–27 — ректор і політ. комісар Київ. мед. інституту; від 1927 — співроб. низки комісій, заст. кер. т. зв. парт. частини Президії ВУАН; водночас від 1921 — представник Наркомату освіти УСРР при ВУАН; від 1922 — голова Київ. бюро Наук. комітету «Укрголовпрофосвіти» (ініціював створення у Києві низки н.-д. каф. як парт. альтернативи ВУАН). Вважався фактич. Президентом ВУАН, після смерті Д. Заболотного відіграв ключову роль у призначенні на його посаду О. Богомольця. Від 1930 — заступник директора Інституту експерим. біології і патології Наркомату охорони здоров’я УСРР (Київ). 1933 виключений із партії як «класовий ворог, буржуазний націоналіст, дворушник (затаював у минулому своє соцпоходження — син попа), що, пролізши до партії на керівну роботу для зриву соцбудівництва, добирав на керівну радянську роботу класово-ворожі націоналістичні елементи». 1934 висланий на 3 р. до Казахстану. Від 1936 жив і працював у м. Саратов (РФ); від 1941 — старший науковий співробітник клініки лікув. харчування Інституту харчування АМН СРСР (Москва). Досліджував проблеми лікув. харчування при ожирінні. 1957 реабіліт. і поновлений у партії. Від поч. 1960-х рр. — на пенсії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Терапия легочных кровотечений // Укр. мед. вісті. 1928. № 3–4; Polycythaemia rubra s. vera (morbus Vaquez-a) // Зб. пам’яті академік Т. Яновського. К., 1930; Ожирение. (Патогенез, клиника, лечение). Москва, 1957; 1964 (співавт.).
- Державний архів
- ЦДАВО України. Ф. 263, оп. 1, спр. 40 541.
Рекомендована література
- Дудник А. М. Перетворимо Всеукраїнську Академію наук на справжній центр більшовицької науки // Пролетар. правда. 1933, 3 серп.;
- Москаленко В. Ф., Ляхоцький В. П. Таврований епохою // Наук. вісн. Нац. мед. університету. 2006. № 1;
- Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління. Т. 2. Дрогобич, 2013.
Завантажити статтю
Людина 
