Левицька Віра Іванівна

Визначення і загальна характеристика

ЛЕВИ́ЦЬКА Віра Іванівна (сценіч. — Вишнев­ська; 26. 02. 1916, с. Старий Порицьк, нині Іваничів. р-ну Во­лин. обл. — 26. 05. 2004, м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, по­хов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — актриса, спів­ач­ка. Заслужений артист України (2002). Навч. у польс. гімназії у м. Володимир-Волинський (нині Волин. обл.); закін. річну студію при Ви­щому муз. ін­ституті у Львові. Дебютувала 1933 партією Оксани («За­порожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського) в укр. мандр. Над­дні­прян. театрі П. Карабіне­вича. 1935 грала в Укр. театрі Я. Стад­ника, 1935–38 — Укр. молодому театрі «За­грава» під керівництвом В. Блавацького, 1938–39 — Укр. нар. театрі ім. І. Котляревського (усі — мандрівні); 1939–41 — в Укр. драм. театрі ім. Лесі Українки, 1941–44 — опер. театрі (обидва — Львів). Від 1944 — на еміграції. Пере­бувала у таборах для пере­міщ. осіб у Німеч­чині (м. Авґсбурґ, Реґенсбурґ), де 1945–49 ви­ступала в Ансамблі укр. акторів під керівництвом В. Блавацького. 1950 виїхала до США (Філадельфія), працювала на ф-ках; 1950–54 грала в Укр. театрі під керівництвом В. Блавацького (від 1953 — В. Ша­шаровського). За­ймалася громад. діяльністю. Працювала у Злученому укр.-амер. допомог. комітеті, диригувала хором Укр. православ. церкви св. Покрови, викладала у школі україно­знавства при ній. Завершила актор. карʼєру роллю Медеї (однойм. пʼєса Ж. Ануя, 1970, реж. В. Ша­шаровський, «Театр у пʼятни­цю»). Л. — актриса від­критих почут­тів, природ. щирості; виконувала гол. ролі у ви­ставах укр. і зарубіж. класич. репертуару; в оперетах; як декл­аматор ви­ступала на концертах, ювіл. вечорах, на радіо. Член Обʼ­єдн. митців укр. сцени (від 1946; у 1977–79 — за­ступник голови). Авторка спогадів «Найдорожчим дітям», вміщених у кн. В. Ревуцького «Віра Левицька. Життя і сцена» (Торонто; Нью-Йорк, 1998).

Ролі: Марія-Маґдалина, Княгиня Яро­славна («Голгофа», «Слово о полку Ігоря» Г. Лужницького), Варвара Рєпніна («Тарас Шевченко» З. Тарнавського), Йоган­на, Саломея, Донна Анна («Йоган­на, жінка Хусова», «На полі крові», «Камін­ний господар» Лесі Українки), Анна («Украдене щастя» І. Франка), Мадам Аполінара («Народній Малахій» М. Куліша), Поліна Бреславець («Трі­умф прокурора Дальського» К. Гупала), Павла Панова («Любов Ярова» К. Треньова), Рената («Ріка» М. Гальбе), Мері Пірібінґль («Цвіркун у запічку» за Ч. Дік­кенсом), Гертруда («Гамлет» В. Шек­спіра), Ісмена («Антігона» Ж. Ануя); у кіно — Дівчина-козачка («Бог­дан Хмель­ницький», реж. І. Савченко), Мати («Вер­би і бруківка» за сценарієм В. Василев­ської; обидва — 1941).

Літ.: Полтава Л. Актриса Віра Левиць­ка // Визв. шлях. 1973. Січ.–лют.; Ле­­вицька Віра // Наш театр: Кн. діячів укр. театр. мистецтва 1915–1991. Т. 2. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1992; Гайдабура В. Театр, роз­віяний по світу. К., 2013.

Р. Я. Лаврентій

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю