ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Володимир Йосипович (31. 12. 1872, Тернопіль — 14. 07. 1956, Львів) — математик, фундатор української фізико-математичної термінології, громадський діяч. Син Йосипа, брат Юліана Левицьких. Дійсний член НТШ (1899; у 1926–32 — за­ступник голови, 1932–34 — голова). Учасник 1-ї світової вій­ни у складі ав­стрійської армії (1915–18 — у російському полоні). Закінчив Львівський університет (1894). Від­тоді викладав математику в гімназіях Львова та Тернополя. 1900 склав докторські іспити з математики та філософії, а у на­ступному році здобув докторський ступінь з філософії й отримав державну стипендію на стажува­н­ня у Ґет­тінґенському і Берлінському університетах. 1919–24 — ін­спектор середніх шкіл, 1924–30 — фаховий ін­структор математики та фізики в гімназіях Львівського шкільного округу; водночас 1919–25 — викладач математики та космо­графії Львівського таємного українського університету; 1939–41, 1944–47 — професор Львівського педагогічного ін­ституту; водночас 1940–41, 1944–53 — професор, 1945–48 — завідувач кафедри математичного аналізу Львівського університету. 1918 — голова термінологічної комісії, від 1921 — керівник математично-природописно-лікарської секції НТШ. По­стійний редактор «Збірник праць» (в 32 томах, 1897–1939) та «Sitzungsberichte» («Пові­домлень»; в 28 зошитах, 1924–39) математично-приро­дописно-лікарської секції НТШ. За активної участі К. Студинського та Л. були налагоджені творчі звʼязки та спів­праця, насамперед у галузі термінології та наукової мови, НТШ і АН УРСР. Був одним із засновників і першим писарем українського спортивного товариства «Сокіл»; секретарював також в Українському педагогічному товаристві. Наукову діяльність почав ще зі студентських років під керівництвом професора Ю. Пузини. Його інтереси стосувалися питань теорії аналітичних функцій, еліптичних модулярних функ­цій, неперервних дробів, інтерполяційних формул, властивостей сте­пеневих рядів та ін. Роз­глядав також деякі пита­н­ня диференціальних рівнянь, математичної фізики, гео­метрії та астрономії. Завдяки йому українські вчені Східної Галичини вперше по­зна­йомились з працями С. Ковалевської, принципами геометрії Лобачевського. М. Кравчук на­звав Л. «основоположником математичної культури нашого народу».