Левицький Йосип Степанович
ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Йосип Степанович (1839, с. Дибще, нині Козів. р-ну Терноп. обл. — 08. 10. 1905, Відень, похов. у Львові) — правознавець, громадський діяч. Батько Володимира та Юліана Левицьких. Доктор права. Навч. у гімназіях м. Бережани (нині Терноп. обл.) і Львова. Студіював право у Львів. університеті, ступ. д-ра права здобув у Віден. університеті. Судову практику проходив у Львові та м. Городенка (нині Івано-Фр. обл.). Працював судовим ад’юнктом у Тернополі та м. Заліщики (нині Терноп. обл.); нач. суду в м-ку Мельниця (нині смт Мельниця-Подільська Борщів. р-ну Терноп. обл.); від 1878 — радник, згодом — заступник прокурора окруж. суду в м. Золочів (нині Львів. обл.), від 1889 — у Львові. Обирався радним міста, очолював товариство «Руська Бесіда», брав участь у діяльності ін. укр. організацій. Від 1900 — суддя Найвищого держ. трибуналу Австрії (Відень).
Рекомендована література
- Гуцал П. З. Українські правники Тернопільського краю: Біогр. довід. Т., 2008.
Завантажити статтю
Людина 
