Левицький Володимир Софронович
ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Володимир Софронович (16. 08. 1888, с. Кричка, нині Богородчан. р-ну Івано-Фр. обл. — 14. 02. 1980, м. Нью-Йорк, США) — громадсько-політичний діяч. Здобув юрид. освіту. На поч. 1-ї світової війни став чл. Союзу визволення України, за дорученням якого 1915–18 вів пропагандист. роботу серед полонених українців у нім. таборах. 1919–20 очолював пресовий підрозділ представництва УНР в Берліні. 1924 емігрував до США. Був провід. чл. і секр. укр. політ. організації соціаліст. напряму «Оборона України»; дир. укр. павільйону на Всесвіт. виставці у Чикаґо (1933); віце-президентом Укр. братства (1933–42); ред. часописів «Організаційні вісті» (1936–41) та «Громадський голос» (від 1941). На поч. 1940-х рр. перейшов на радянофіл. позиції.