Левицький Микола-Стефан
ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Микола-Стефан (1870, Тернопіль, за ін. даними — м. Снятин, нині Івано-Фр. обл. — 01. 08. 1944, Варшава) — співак (тенор), режисер, педагог. Закін. Консерваторію Галиц. муз. товариства (Львів, 1894; кл. В. Висоцького). Удосконалював спів у Мілані (Італія, 1895). Влітку 1889 брав участь у муз.-декламац. експедиції львів. студентів по Галичині під керівництвом О. Нижанківського. 1892 виступав у муз. виставах театру товариства «Руська бесіда» у Львові. 1892–98 — чл. хору і соліст львів. «Бояна» (1895 разом із С. Крушельницькою вперше виконали кантату Г. Топольницького «Хустина»). Дебютував 1894 у львів. Міськ. театрі партією Турідду («Сільська честь» П. Масканьї). 1895–98 — соліст Львів., 1898–99, 1902–15 — Варшав. опер, 1899–1901 виступав у театрах Італії. Володів сильним голосом широкого діапазону, драм. талантом. У репертуарі — твори на сл. Т. Шевченка, романси О. Нижанківського («Минули літа молодії»), М. Лисенка («Зацвіла в долині червона калина»), Д. Січинського («Один у другого питаєм»). У 1-й пол. 1920-х рр. вів курс сцен. майстерності у Консерваторії Польс. муз. товариства у Львові. 1908–15, 1932–33 — реж. Варшав., 1915–23 — Тифліс. (нині Тбілісі), 1923–27 — Львів. опер. Серед постановок: «Іоланта» П. Чайковського, «Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта, «Летючий голландець», «Нюрнберзькі мейстерзінґери», «Валькірія» Р. Ваґнера, «Паяци» Р. Леонкавалло, «Богема», «Турандот» Дж. Пуччіні, «Таїс» Ж. Массне.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Йонтек («Галька» С. Монюшка), Рудольф («Богема» Дж. Пуччіні), Ленський, Герман («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Річард, Альфред («Бал-маскарад», «Травіата» Дж. Верді), Хозе («Кармен» Ж. Бізе).
Рекомендована література
- Fr. Pajączkowski. Teatr Lwowski pod dyrekcją Tadeusza Pawlikowskiego, 1900–1906. Kraków, 1961;
- Słownik biograficzny teatru polskiego: 1765–1965. Warszawa, 1973;
- T. Mazepa, L. Mazepa. Szkice z dziejów wokalistyki we Lwowie. Wrocław, 2007.
Завантажити статтю
Людина 
