Левицький Микола-Стефан

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Микола-Стефан (1870, Тернопіль, за ін. даними — м. Снятин, нині Івано-Фр. обл. — 01. 08. 1944, Варшава) — співак (тенор), режисер, педагог. Закін. Консерваторію Галиц. муз. товариства (Львів, 1894; кл. В. Висоцького). Удосконалював спів у Мілані (Італія, 1895). Влітку 1889 брав участь у муз.-декламац. експедиції львів. студентів по Галичині під керівництвом О. Нижанківського. 1892 виступав у муз. виставах театру товариства «Руська бесіда» у Львові. 1892–98 — чл. хору і соліст львів. «Бояна» (1895 разом із С. Крушельницькою вперше виконали кантату Г. Топольницького «Хустина»). Дебютував 1894 у львів. Міськ. театрі партією Турідду («Сільська честь» П. Масканьї). 1895–98 — соліст Львів., 1898–99, 1902–15 — Варшав. опер, 1899–1901 виступав у театрах Італії. Володів сильним голосом широкого діапазону, драм. талантом. У репертуарі — твори на сл. Т. Шевченка, романси О. Нижанківського («Минули літа молодії»), М. Лисенка («Зацвіла в долині червона калина»), Д. Січинського («Один у другого питаєм»). У 1-й пол. 1920-х рр. вів курс сцен. майстерності у Консерваторії Польс. муз. товариства у Львові. 1908–15, 1932–33 — реж. Варшав., 1915–23 — Тифліс. (нині Тбілісі), 1923–27 — Львів. опер. Серед постановок: «Іоланта» П. Чайковського, «Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта, «Летючий голландець», «Нюрнберзькі мейстерзінґери», «Валькірія» Р. Ваґнера, «Паяци» Р. Леонкавалло, «Богема», «Турандот» Дж. Пуччіні, «Таїс» Ж. Массне.

Партії: Йонтек («Галька» С. Монюшка), Рудольф («Богема» Дж. Пуччіні), Ленський, Герман («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Річард, Альфред («Бал-маскарад», «Травіата» Дж. Верді), Хозе («Кармен» Ж. Бізе).

Літ.: Fr. Pajączkowski. Teatr Lwowski pod dyrekcją Tadeusza Pawlikowskiego, 1900–1906. Kraków, 1961; Słownik biograficzny teatru polskiego: 1765–1965. Warszawa, 1973; T. Mazepa, L. Mazepa. Szkice z dziejów wokalistyki we Lwowie. Wrocław, 2007.

М. М. Зубеляк

Основні партії

Йонтек («Галька» С. Монюшка), Рудольф («Богема» Дж. Пуччіні), Ленський, Герман («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Річард, Альфред («Бал-маскарад», «Травіата» Дж. Верді), Хозе («Кармен» Ж. Бізе).

Рекомендована література

Fr. Pajączkowski. Teatr Lwowski pod dyrekcją Tadeusza Pawlikowskiego, 1900–1906. Kraków, 1961;
Słownik biograficzny teatru polskiego: 1765–1965. Warszawa, 1973;
T. Mazepa, L. Mazepa. Szkice z dziejów wokalistyki we Lwowie. Wrocław, 2007.