Левицький Юзеф

ЛЕВИ́ЦЬКИЙ Юзеф (1880, с. Уторопи, нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл. — 01. 05. 1964, м. Лодзь, Польща) — скульптор. Навч. у Коломий. школі деревооб­роб. промислу (нині Івано-Фр. обл., 1895–99), Краків. АМ (1899–1903; майстер­ня К. Лящки); удосконалював ос­­віту у Відні, Мюнхені, Фло­рен­­ції та Парижі (1903–05). Від­­тоді жив у с. Жабʼє (нині смт Вер­хо­вина Івано-Фр. обл.) та с. Буркут (нині Верховин. р-ну). Подорожував Гуцульщиною, ви­вчаючи нар. звичаї та побут. Від 1910 — у Львові, 1911–16 — викладач ужитк. мистецтва та скульптури Ґрюнвальд. бурси. Був єдиним на той час скульптором, який зображував мешканців Гуцульщини. Учасник міських ви­ставок від 1900-х рр. Персон. — у Львові (1906): понад 20 скульптур у гіпсі, тонов. зеленою і брунат. фарбами: обʼємні композиції та рельєфи, зокрема два автопорт­рети, порт­рети гуцул. дів­чат і фігурні сцени «Юнак на скелі», «Пастушок із сопілкою», «Похід», «Свято померлих». Ство­рив групи «Танець» і «У корчмі», де пред­ставив сплетені, динам. люд. по­статі. В обʼєм. скульп­турах Л. по­єд­нував реалізм з ім­пресіонізмом та символізмом («Автопорт­рет біля столу», 1906; «Проща­н­ня (Автопорт­рет)», 1912; «Хлопець на молитві», 1913). У рельєфах «Прядильниця», «Гуцулка, яка жене овець», «Автопорт­рет із посохом» (усі — 1906), «М. Бартус з алегоричними фігурами» (1910; варіант — памʼят­ник на Личаків. цвинтарі, Львів), «Рибак» (1912) використовував композиц. «кадрува­н­ня», асиметрію, плин­ні вигнуті лінії; часом пред­ставляв по­статі на тлі стилізов. карпат. краєвиду. Випалив на ф-ці І. Левинського скульптуру «Сестри» (1912) у по­ліхромов. керам. масі з іміта­цією слонової кістки (кольор. варіант цієї групи зроблений у фаянсі на ф-ці в с. Пациків, нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл.). За­ймався також ужитк. графікою. Свої по­гляди про значе­н­ня нар. мистецтва як джерела творчості профес. митців виклав 1910 у ст. «О upadającym stylu huculskim». Після 1-ї світової вій­ни пере­став різьбити. Деякі роботи зберігаються у Львів. галереї мистецтв, МЕХП (Львів).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю