ЛЕ́ВІ Зигфрид (Григорій) Якович (1850, Швейцарія — бл. 1926) — архітектор. Закін. Мюнхен. політех. школу. Від 1878 — спів­роб. ві­домого петербур. арх. Л. Бенуа (Л. був одружений на його двоюрід. сестрі; їхній син О. Бе­нуа ді Стет­то став ві­домим художником). Серед реаліз. проектів у С.-Петербурзі — будинок правлі­н­ня страх. товариства «Росія» на вул. Велика Морська (1898–99, спільно з Л. Бенуа), будівлі на про­спекті Кронверкський, на вул. Звіринська, у провулку Мит­нинський (1878–82, 1911, спіль­но з М. Андреєвим), у провулку Дні­провський (1907–10, спільно з К. Німаном), у провулку Рим­ського-Корсакова (1858) та на вул. В. Єрмака (1912; обидва — спільно з П. Сверчковим). Був архітектором Сестрорец. курор­ту (нині Ленінгр. обл.). Працював за замовле­н­ням барона Врангеля у Київ. губ., зокрема спорудив вʼїзд до його садиби у с. Козацьке (нині Звенигород. р-ну Черкас. обл.). За проектом Л. Бенуа звів водонапірну башту в маєтку О. Абази у м-ку Шпола Київ. губ. (нині місто Черкас. обл.). 1900 брав участь у конкурсі на проект театру для Катерино­слава (нині Дні­пропетровськ) і отримав 1-у премію.