Левін Борис Наумович
ЛЕ́ВІН Борис Наумович (05. 05. 1919, Чернігів — 28. 06. 2002, Полтава) — письменник. Член СП СРСР (1950). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Черніг. учител. (1938) та Ніжин. пед. (1941) інститути, курси військ. перекладачів при Моск. інституті іноз. мов (1941). Працював у черніг. обл. газетах «Більшовик» (1938–39) та «Деснянська правда» (1946–51), був уповноваженим Літфонду у Полтав. обл. (1953–66), потім — на творчій роботі. Популяризував творчість М. Гоголя та І. Котляревського. Автор романів «Веселый мудрец» (кн. 1–3; К., 1972–78; повна ред. — Москва, 1990) — про життя, літ.-громад. та пед. діяльність І. Котляревського, «В доме врага своего. Гоголь: последние годы» (кн. 1–4; 1996) — про останні роки життя М. Гоголя, «Великий праведник» (2001; обидва — Полтава), присвяч. полтав. сторінкам життя В. Короленка. Співавтор і укладач зб. «Вінок І. П. Котляревському» (1969) та «Вінок М. В. Гоголю» (1984; обидві — Харків). Писав також для дітей
.Додаткові відомості
- Основні твори
- Восход солнца. К., 1948; Золотые зерна. К., 1950; Егорка. К., 1956; В дороге. Х., 1957; В начале лета. К., 1957; По затерянным следам. Х., 1958; Возмездие. Х., 1961; Когда человеку семнадцать. К., 1961; Сердце не знает покоя. П., 1962; Добрые люди. К., 1963; Еще один шаг. Х., 1964; Москва, 1966; Тепло ранней осени. К., 1967; Твои сыновья. Х., 1969; Роса на рябине. Х., 1980; Видны шляхи полтавские: У 5 кн. К., 1984; В последнем круге. П., 1991; Прощай, Васильевка: Повесть о Гоголе. П., 1992; Единственная: Повесть о Гоголе. П., 1993; Не отрекаюсь: Повесть из жизни Гоголя. П., 1994; Шестидневная война: Истор. очерк-расследование. П., 1997.
Рекомендована література
- Ротач П. Колоски з літературної ниви. П., 1999.
Завантажити статтю
Людина 
