Левін Василь Миколайович

ЛЕ́ВІН Василь Миколайович (21. 02. 1923, м. Самарканд, нині Узбекистан — 09. 05. 1998, Одеса ) — кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (1991). Член НСКінУ (1957). Учасник 2-ї світової вій­ни. Бойові нагороди. Закін. ВДІК (Москва, 1950; майстерня Г. Козинцева). Працював на сту­дії «Мосфільм»: асист. реж. (1951–53), 2-й реж. (1953–55). Від 1955 — реж. Одес. кіностудії худож. філь­мів. Реж.-постановник стрічок: «Повість про перше кохання» (1957), «Сильніше урагану» (1960), «Дочка Стратіона» (1964, співреж.; обидві — співавтор сценарію), «Товариш пісня» (1966, но­вела «Пісня на світанку»), «Петля Оріона» (1981); т/ф: «Остання справа комісара Берлаха» (1972), «Здрастуйте, лікарю!» (1973), «Капітан Немо» (1975, 3 серії, співавтор сценарію), «Дов­гий шлях у лабіринті» (1981), «Спокуса Дон Жуана» (1985, співреж.), «Шабля без піхов» (1987, співавтор сценарію). Автор циклів передач на Одес. телебаченні «Чарівний ліхтар» і «Магія кіно» (обидва — 1994–95), присвяч. кінокартинам Одес. кі­ностудії худож. фільмів та сучас. кіномистецтву.

Завантажити статтю