Леві-Стросс Клод

Визначення і загальна характеристика

ЛЕВІ́-СТРОСС Клод (Lévi-Strauss Claude; 28. 11. 1908, Брюс­сель — 30. 10. 2009, Париж) — французький філософ, антрополог. Член-кореспондент Британ. АН (1966), іноз. чл. НАН США (1967), чл. Франц. АН (1973). Доктор філософії (1948). Навч. у Сорбон­ні (Париж). Від 1935 — проф. Університету в Сан-Паулу (Бразилія), проф. філософії Політех. школи м. Монпельє (Франція). Від 1940 — у США, зокрема читав лекції з соціології та етнології у вечір. університеті для дорослих у Нью-Йорку. 1945 повернувся до Франції. 1946–47 — радник по культурі у Франц. консульстві у Нью-Йорку. Від­тоді — проф. філософії Париз. університету. На­прикінці 1940 — на поч. 50-х рр. викладав у Франції. Кер. напряму у Нац. центрі наук. дослідж., заст. дир. з етнології у Музеї людини. Очолював Секцію порівнял. релігіє­знавства неписьмен. народів Практ. школи вищих дослідж. Від 1960 — керівник каф. соц. антропології у Кол­леж де Франс, де заснував і керував лаб. соц. антропології. Спів­засн. ж. «LʼHomme» (1961). Від 1984 — на пенсії. Дослідж. філос. про­блем по­єд­нав із фундам. студіями у галузі антропології. Засн. філос. напряму структуралізму. Соц. структури вважав обʼєктив. сутностями, що існують незалежно від люд. сві­домості й специфічно виявляються у різних су­спільствах, не є емпірич. реальністю, а поле їхнього побутува­н­ня — сфера позасві­домого. Особливої ваги надавав мові як структур. утворен­ню для поясне­н­ня різновидів соц. стосунків. Спів­автор ідеї виникне­н­ня мови як комбінації жестів та вигуків, що пере­творилися на фонеми. Мисле­н­ня первіс. людини роз­глядав як прояв колектив. несві­домого. Це мисле­н­ня, яке він називав міфологічним, є характерним для архаїч. су­спільств та є прямою протилежністю індивідуал. мислен­ню. Шляхом аналізу міфології виявив приховані в люд. сві­домості структури, які є спільними для всіх людей. Досліджував структури мисле­н­ня і соц. життя, що не залежать від індивідуал. сві­домості людини. Від­шукував спільне в мислен­ні, культурі, діяльності, соц. житті народів, які пере­бувають на різних щаблях істор. роз­витку. Зробив висновок, що культура як універсал. атрибут люд. буття володіє при­близно однаковим набором ознак у різних су­спільствах. Укр. мовою пере­кдадено його кн. «Структурна антропологія» та «Первісне мисле­н­ня» (обидві — Київ, 2000).

Пр.: La Vie familiale et sociale des in­­diens Nambikwara. 1948; Les Structures élémentaires de la parenté. 1949; Race et histoire. 1952; Tristes tropiques. 1955; Anthropologie structurale. 1958; Le To­­te­misme aujourdhui. 1962; La Pensée sauva­ge. 1962; Mythologiques. Т. 1. Le cru et le cuit. 1964; Т. 2. Du miel aux cend­res. 1967; Т. 3. Lʼorigine des manières de table. 1968; Т. 4. LʼHomme nu. 1971; La Voie des mas­­ques. 1972; Anthropologie structurale deux. 1973; Le Regard éloig­né. 1983; Paroles donnés. 1984; La Po­­tière jalouse. 1985; De Près et de loin. 1988; Histoire de lynx. 1991; Regarder, écouter, lire. 1993; Sau­dades du Brasil. 1994 (усі — Париж).

Р. М. Конта

Завантажити статтю