Леві-Стросс Клод

ЛЕВІ́-СТРОСС Клод (Lévi-Strauss Claude; 28. 11. 1908, Брюссель — 30. 10. 2009, Париж) — французький філософ, антрополог. Член-кореспондент Британ. АН (1966), іноз. чл. НАН США (1967), чл. Франц. АН (1973). Доктор філософії (1948). Навч. у Сорбонні (Париж). Від 1935 — проф. Університету в Сан-Паулу (Бразилія), проф. філософії Політех. школи м. Монпельє (Франція). Від 1940 — у США, зокрема читав лекції з соціології та етнології у вечір. університеті для дорослих у Нью-Йорку. 1945 повернувся до Франції. 1946–47 — радник по культурі у Франц. консульстві у Нью-Йорку. Відтоді — проф. філософії Париз. університету. Наприкінці 1940 — на поч. 50-х рр. викладав у Франції. Кер. напряму у Нац. центрі наук. дослідж., заст. дир. з етнології у Музеї людини. Очолював Секцію порівнял. релігієзнавства неписьмен. народів Практ. школи вищих дослідж. Від 1960 — керівник каф. соц. антропології у Коллеж де Франс, де заснував і керував лаб. соц. антропології. Співзасн. ж. «L’Homme» (1961). Від 1984 — на пенсії. Дослідж. філос. проблем поєднав із фундам. студіями у галузі антропології. Засн. філос. напряму структуралізму. Соц. структури вважав об’єктив. сутностями, що існують незалежно від люд. свідомості й специфічно виявляються у різних суспільствах, не є емпірич. реальністю, а поле їхнього побутування — сфера позасвідомого. Особливої ваги надавав мові як структур. утворенню для пояснення різновидів соц. стосунків. Співавтор ідеї виникнення мови як комбінації жестів та вигуків, що перетворилися на фонеми. Мислення первіс. людини розглядав як прояв колектив. несвідомого. Це мислення, яке він називав міфологічним, є характерним для архаїч. суспільств та є прямою протилежністю індивідуал. мисленню. Шляхом аналізу міфології виявив приховані в люд. свідомості структури, які є спільними для всіх людей. Досліджував структури мислення і соц. життя, що не залежать від індивідуал. свідомості людини. Відшукував спільне в мисленні, культурі, діяльності, соц. житті народів, які перебувають на різних щаблях істор. розвитку. Зробив висновок, що культура як універсал. атрибут люд. буття володіє приблизно однаковим набором ознак у різних суспільствах. Укр. мовою перекдадено його кн. «Структурна антропологія» та «Первісне мислення» (обидві — Київ, 2000).

Завантажити статтю