Левчев Любомир Спиридонов
ЛЕ́ВЧЕВ Любомир Спиридонов (Левчев Любомир Спиридонов; 29. 04. 1935, м. Троян Ловецької обл., Болгарія — 25. 09. 2019, там само) — болгарський письменник. Димитровська премія (1972), національна премія ім. Х. Данова (2008), літературна премія ім. І. Вазова (2013). Орден «Стара планіна» 1-го ступеня (2006). Закінчив Софійський університет (1957). Працював редактором, головним редактором газети «Литературен фронт» (1961–71); 1-м заступником міністра культури Болгарії (1975–79); головою Спілки болгарських письменників (1979–89); від 1991 — власник і головний редактор видавничого дому «Орфей» (Софія). Дебютував збіркою віршів «Звездите са мои» (София, 1957). Поезія Л. — романтизована публіцистика в сучасних вишуканих формах. Писав про досягнення НТП, людей праці, борців за свободу і мир, піднімав громадянські, політичні та моральні проблеми. 2005 у Софії вийшло 7-томне зібрання його творів, 2012 у Москві — автобіографічна книга «Ты следующий». Деякі вірші покладені на музику. Окремі його твори українською мовою переклали Д. Білоус, І. Драч, М. Сингаївський, О. Шевченко, А. Глущак, Д. Шупта.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — [Вірші] // Всесвіт. 1974. № 9; 2013. № 5–6; Позиція: [вірш] // Антологія болгарської поезії: У 2 т. Т. 2. К., 1974; Зорешлях. К., 1975; [Вірші] // Автографи. О., 1988; [Вірші] // Сингаївський М. Доля у спадок: авторська антологія. Л., 2012.
Завантажити статтю
.jpg)
Людина 
