Левчук Тимофій Васильович
ЛЕВЧУ́К Тимофій Васильович (06(19). 01. 1912, с. Бистріївка Сквир. пов. Київ. губ., нині Ружин. р-ну Житомир. обл. – 14. 12. 1998, Київ) – кінорежисер, педагог. Батько Л. Левчук, дід Т. Кохана. Професор (1970). Народний артист УРСР (1969), СРСР (1972). Член НСКінУ (1963). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Депутат ВР УРСР 6–10-го скликань. Закін. Київ. кіноінститут (1934). Відтоді працював до 1995 реж. Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка; водночас від 1957 – голова Організац. бюро, 1963–87 – 1-й секр. правління СКінУ (обидві – Київ); за сумісн. від 1960 викладав у Київ. інституті театр. мистецтва: 1964–85 – худож. кер. курсу, від 1976 – професор кафедри кінорежисури; 1965–85 – секр. правління СКін СРСР (Москва). Дебютував наук.-популяр. фільмом «Зоря над Карпатами» (1949). Зняв д/ф «Київ» (1950), «М. В. Гоголь» (1951), екранізував п’єси О. Корнійчука «В степах України» (1952), «Калиновий гай» (1953). Реж.-постановник стрічок: «Полум’я гніву» (1955), «Іван Франко» (1956), «Киянка» (1958–59, 2 серії), «Спадкоємці» (1960), «Помилка Оноре де Бальзака» (1969), «Родина Коцюбинських» (1971; Державна премія України ім. Т. Шевченка, 1971), «Від Бугу до Вісли» (1980), «Ми звинувачуємо!» (1985), «І в звуках пам’ять відгукнеться…» (1987), «Війна (На західному напрямку)» (1990, 6 серій), «Бухта смерті» (1991; обидва – співреж. Г. Кохан); трилогії «Дума про Ковпака» (1973–76; Золота медаль ім. О. Довженка, 1979, премія 10-го Вкф, Риґа, 1977). У своїх стрічках Л. активно стверджував рад. спосіб життя, гуманізм, інтернаціоналізм. Його твор. манері були властиві прагнення до масштаб. тем, епічних форм оповіді. Тяжів до драматизації дії, спирався на принципи реалізму: правдивість, народність, героїзацію буття людини. Асист. І. Кавалерідзе у кінокартинах «Перекоп» (1930), «Коліївщина» (1933), «Прометей» (1935); І. Савченка – у стрічці «Вершники» (1939). Створив першу укр. широкоформатну стрічку «Закон Антарктиди» (1963). Автор кн. «С любовью к зрителю» (Москва, 1974), «Зарубіжні зустрічі» (1976), «Кинорежиссура» (1981, співавт.), «Люди и фильмы: Записки кинорежиссера» (1984), «Тому, що люблю: Спогади кінорежисера» (1987; усі – Київ). Співупорядник «Історії українського радянського кіно» (в 3 т., К., 1986–87). Серед учнів – Р. Балаян, С. Клименко, І. Симоненко. 2012 на Будинку кіно у Києві Л. встановлено мемор. дошку.
Літ.: Про Тимофія Левчука: Зб. ст., нарисів, інтерв’ю. 1982; Жукова А., Журов Г. Кинематографическая жизнь столицы советской Украины. 1983; Фількевич М. О. Сторінки нашої історії. 2003; Госейко Л. Історія українського кінематографа / Пер. з франц. 2005 (усі – Київ).
Н. В. Владимирова
Рекомендована література
- Про Тимофія Левчука: Зб. ст., нарисів, інтерв’ю. 1982;
- Жукова А., Журов Г. Кинематографическая жизнь столицы советской Украины. 1983;
- Фількевич М. О. Сторінки нашої історії. 2003;
- Госейко Л. Історія українського кінематографа / Пер. з франц. 2005 (усі – Київ).