Легоцький Михайло Йосипович
ЛЕГО́ЦЬКИЙ Михайло Йосипович (14. 03. 1942, м. Балхаш, нині Караґандин. обл., Казахстан) – піаніст, педагог. Професор (1989). Заслужений артист УРСР (1972). Премія ім. С. Прокоф’єва (1991). Закін. Одес. консерваторію (1965; кл. С. Могилевської) та аспірантуру при Київ. консерваторії (1967; кер. В. Топілін). Відтоді – у Донец. муз. академії: від 1992 – професор кафедри спец. фортепіано. Водночас від 1970 – соліст Донец. філармонії. Від 1966 постійно концертує. Від 2000 мешкає у Німеччині. Співпрацював із диригентами Н. Рахліним, О. Юрловим, Б. Афанасьєвим, Р. Кофманом, О. Гуляницьким та ін. Л. – музикант яскравого, самобут. обдаровання, володіє високою виконав. майстерністю, віртуоз. тех. апаратом та муз. культурою. У репертуарі – твори М. Сильванського, М. Скорика, М. Степаненка, Д. Шостаковича, С. Рахманінова, С. Прокоф’єва, Й. Брамса, Ф. Шопена, Р. Шуманна, М. Равеля, Л. ван Бетговена, Е. Ґріґа та ін. Гастролював містами України, Росії, Молдови, Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Чехії, Словаччини, країнами Центр. Азії.
Т. В. Тукова