ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

ВСІ ТОМИ
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24

ЕСУ

ТОМ 17
ISBN: 978-966-02-7999-5 (Т. 17)
УДК: 030(477)
Енциклопедія Сучасної України. Т. 17: «Лег» – «Лощ» / Гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, . 712 с.
Том містить 2.6 тис. статей


Зміст

– періодичне видання. Засн. 2008 Київ. інститутом проблем упр. ім. Гор­шеніна як суспільно-політ. тижневик. Виходив у Дніпропетровську російською мовою; наклад 90 тис. прим. Розповсюджувався у...

(11. 09. 1949, м. Золотоноша Полтав., нині Черкас. обл.) – фахівець у галузі радіотехніки. Доктор технічних наук (2001), професор (2001). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Закін. Одес. електротех....

– ідейно-політична течія. Виникла у Рос. імперії в середовищі інтелігенції у ході обговорення питань, пов’яз. із осмисленням поступу капіталізму, а також критики доктрини народництва на...

(лат. legalis – законний) – політико-правова категорія, що означає відповідність певного об’єк­та (нормативного акта, державної влади, дій чи бездіяльності людини і громадянина, суб’єкта...

(21. 02. 1876, м. Оденбурґ, Австро-Угорщина, нині Шоп­рон, Угорщина – 12. 11. 1962) – військовик. З походжен­ня угорець. Брат композитора Ф. Легара. Закін. піхотну кадет. школу у Відні (1893). Від 1894 – на...

(14. 06. 1966, с. Нижній Бистрий Хуст. р-ну Закарп. обл.) – фахівець у галузях кріомедицини та трансплан­тології. Доктор медичних наук (2009). Премія ім. В. Комісаренка НАНУ (2017). Закін. Харків. мед....

– село Тальнівського району Чер­каської області. Знаходиться за 140 км від обл. центру, за 18 км від райцентру та за 20 км від залізнич. ст. Тальне. Площа 4 км2. Насел., за переписом 2001,...

(30. 01. 1955, смт Ясногірка Краматор. міськ­ради, нині Донец. обл.) – математик, фахівець у галузях механіки та віброзахисту крупногабаритних об’єктів і систем. Доктор технічних наук (2004),...

(12. 03. 1951, с. Григорівка Васильків. р-ну Дніпроп. обл. – 02. 10. 2004, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі ракетної техніки. Кандидат технічних наук (1980). Засл. машинобудівник України (2004). Закін....

(12. 04. 1921, с. Софіївка, нині Компаніїв. р-ну Кіровогр. обл. – 29. 10. 2001, Одеса) – лікар-офтальмолог. Доктор медичних наук (1971), професор (1985). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978). Учасник...

(псевд. – Іван Лоцуга; 01. 04. 1861, с. Тур’я Бистра, нині Перечин. р-ну Закарп. обл. – 09. 09. 1929, с. Тур’янська Пасіка, нині Тур’я Пасіка Перечин. р-ну) – культурно-освітній діяч, письменник. Закін....

(24. 07. 1984, м. Бєлгород, РФ) – графік, дизайнер. Дочка Віктора та Юлії Легез, онука О. Проніна і Г. Тищенко. Член НСХУ (2012), Спілки дизайнерів України (2013). Закін. Харків. академію дизайну і мистецтв...

(23. 04. 1961, Харків) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дочка О. Проніна та Г. Тищенко, дружина Віктора, мати Катерини Легез. Член СХ РФ (1993). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1983;...

(27. 08. 1955, м. Новомосковськ Дніпроп. обл. – 25. 05. 1997, м. Бєлгород, РФ) – графік, живописець. Чоловік Юлії, батько Катерини Легез. Член СХ РФ (1993). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1983; викл. О....

(1918, с. Журавка, нині Бєлгород. обл., РФ – 09. 08. 1944, похов. на Пагорбі Слави у Львові) – військовик. Герой Радянського Союзу (1943). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бойові нагороди СРСР....

(від лат. legenda – те, що потрібно читати) – усний прозовий народнопоетичний твір про давноминулі події міфологічного та релігійного змісту, розповідь у якому ведеться від третьої особи....

– муніципальний камерний хор. Лауреат конкурсів: Львів. обл. ім. С. Людкевича (1989), 1-го обл., 4-го і 5-го Всеукр. хор. музики ім. Д. Січинського (Івано-Франківськ, 1991, 2003, 2005), 1-го Всеукр. ім. М....

(01. 03. 1915, с. Крива, нині Могильов. обл., Білорусь – 13. 01. 2001, Одеса) – хімік. Доктор хімічних наук (1972), професор (1972). Закін. Дніпроп. хім.-технол. інститут (1940), де й працював до 1950. У 1950–60 – на...

(26. 10. 1981, Житомир) – економіст. Доктор економічних наук (2011), професор (2013). Закін. Житомир. технол. університет (2004), де відтоді й працює: 2012–13 – завідувач кафедри фундам. екон. дисциплін, від 2013...

(28. 01. 1919, с. Комарівка Канів. пов. Київ. губ., нині затопл. Канів. водосховищем – 03. 04. 2004, м. Краснодар, РФ) – педагог. Батько Ю. Легенького. Доктор педагогічних наук (1990), професор (1991). Учасник 2-ї...

(30. 01. 1949, с. Нова Олександрівка, Башкор­тостан, РФ) – філософ, художник монументального мистецтва. Син Г. Легенького. Доктор філософських наук (1997), професор (2002). Член НСХУ (1988), Спілки...

(07. 12. 1958, Київ – 28. 04. 2015, там само) – фахівець у галузі динаміки польоту. Доктор технічних наук (1996). Закін. Київ. вище військ. авіац. інж. училище (1981), Київ. університет (1992). Від 1983 працював у...

(01. 04. 1954, м. Кізел Молотов. обл., нині Перм. краю, РФ) – актор. Народний артист України (2008). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1976; курс М. Рушковського). Відтоді виступав у Білорус. ТЮГу...

– чоловічий вокальний квартет. Засн. 1967 при Івано-Фр. пед. інституті (нині Прикарп. університет) з ініціативи П. Чоловського (його кер.). У різний час у квартеті виступали: Б. Данилишин, В....

– підпільна націоналістична організація. Засн. 1930 у Чернівцях з метою боротьби проти румун. окупац. режиму за об’єднання Буковини в єдиній собор. незалеж. Україні. Організаційно складався...

– українська військова частина у складі австрійської армії, що діяла на російському фронті 1914–18. У серпні 1914 Голов­на українська рада створила у Львові Бойову управу УСС, яка звернулася до...

– загальна назва польських добровольчих військових формувань, що діяли у складі військ іноземних держав після втрати Польщею незалежності внаслідок поділів 1772, 1793, 1795. Уперше такі військ....

(справж. – Ворушило Ан­­дрій Теодосійович; 25. 12. 1915, м. Корсунь Київ. губ., нині Корсунь-Шевченківський Черкас. обл. – 09. 09. 2004, Київ) – поет, перекладач, публіцист. Закін. Корсун. пед. технікум (1931)...

– процедура обґрунтування (виправдання) норм моралі. Етичні норми не приймають як довіл. приписи; вони підлягають виправданню і повинні мати всезаг. значущість. Якщо у домодерні часи...

(лат. legitimus – відповідний до закону, правовий) – правова категорія, що відображає зв’язок інтересів людей з їхньою внутрішньою оцінкою, зумовленою особливостями світосприйняття, системи...
Стор. 1 із 86    1 2 3 Вперед