Лежанська Людмила Ярославівна
ЛЕЖА́НСЬКА Людмила Ярославівна (11. 03. 1947, с. Вербичне Турій. р-ну Волин. обл. — 09. 09. 1981, Луцьк) — поетеса. Член СПУ (1980). У дитинстві захворіла, все життя була прикута до інвалід. візка. Закін. заочно середню школу (1971). Рано виявила хист до малювання та вишивки, 1959 почала писати вірші. Друкувалася в журналах, альманахах, колект. збірниках. У сповнених щирістю, любов’ю до рідного краю і людей віршах Л. переважають мотиви, навіяні красою природи і вірою в доброту. Особистий фонд Л. зберігається у Волин. краєзн. музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Поезії. Л., 1980; Стежечка. К., 1980; Чому став синім льон. К., 1981; 1988; Мій доброокий світ. Л., 1986; Мій опротестований долею і людьми світ. К., 2010.
Рекомендована література
- Людмила Лежанська // Веселка: Антологія укр. літ-ри для дітей. 1984. Т. 2;
- Гордасевич Г. Метелик на долоні вічності // Гордасевич Г. Силуети поетес. 1989 (обидві — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
