Лежогубський Теодозій Антонович
ЛЕЖОГУ́БСЬКИЙ Теодозій Антонович (крипт.: Л. Т., Т. Л., о. Т. Л., Л-ій та ін.; 23. 01. 1869, с. Рибники, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. — 27. 03. 1919, Львів) — церковний і громадсько-культурний діяч, педагог. Далекий родич М. Шашкевича. Навч. у Греко-катол. семінарії у Львові, закін. богослов. студії у Віден. університеті. 1893 прийняв духов. сан. Працював парохом на Бережанщині. 1894 переїхав до Львова. До 1903 — у церкві св. Параскеви П’ятниці, також служив відправи у церкві св. Миколая; 1903–06 — капелан жін. василіян. монастиря; 1906–19 — катехит реал. школи, водночас 1913–19 — директор гімназії сестер василіянок у Львові, довірений радник митрополита Андрея Шептицького. Заст. голови товариства «Просвіта», 1906–18 очолював просвітн.-організац. комісію товариства. 1913 — голова Укр. пед. товариства. Член Окруж. шкіл. ради у Львові. Діяч Укр. нац.-демократ. партії. Від 1918 — секр. кураторії «Нар. дому». Учасник укр.-польс. мирних переговорів, проведених представниками Укр. нац. ради у листопаді 1918 у Львові. Один з ініціаторів відзначення річниці народження М. Шашкевича (1911), позував для його найпоширенішого портрета, створ. І. Трушем. 1918 польс. влада намагалася заарештувати Л., однак, зважаючи на тяжку хворобу, залишила під наглядом удома. Відомий як майстер проповідництва (під псевд. Золотоустий). 1938 у м. Жовква (Львів. обл.) упорядковано і видано декілька томів його «Проповідей та промов».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Вифлеємська дитина. Л., 1905; Теорія розвою і чоловік. Жовква, 1910; Ніч св. Миколая. Образок сценічний з прологом. Л., 1910; Де знайти правду? Л., 1912.
Рекомендована література
- Ф. Ф. Ювилей «Днїстра» // Ілюстров. калєндар товариства «Просвіта» з лїт. зб. на переступ. рік 1920. Річник 42. Л., 1919.
Завантажити статтю
Людина 