Лейтес Олександр Михайлович

ЛЕ́ЙТЕС Олександр Михайлович (03(15). 12. 1899, м. Брест-Ли­товськ, нині Брест, Білорусь — 03. 05. 1976, Москва) — літерату­ро­знавець. Член «Гарту», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Закін. Харків. ІНО (1922). На поч. 1930-х рр. пере­їхав до Москви. Друкуватися почав 1920. Автор низки статей з укр. і зару­біж. літ-р, зокрема з теорії худож. пере­кладу, а також про твор­чість Т. Шевченка, П. Тичини, М. Горького, С. Єсеніна, В. Маяковського, В. Хлєбнікова та ін. Разом із М. Яшеком уклав біо­бібліогр. покажчик «Десять років української літератури (1917–1927)» (К., 1928, т. 1–2; т. 2 пере­вид. 1930). У брошурі «Ренес­санс украинской литературы» (К., 1925), пишучи про нову укр. літературу, за­значив, що Т. Шевченко як майстер слова недооцінений, оскільки його соц. значе­н­ня за­ступило суто літ. заслуги. Рівень тогочас. шевченко­знавства засвідчує ст. «Шевченко и современ­ность» («Литературная газета», 1934, 12 марта), що по­значена вульгар. соціологізмом, проте без жодних літературозн. оцінок. Автор ст. «Шевченко и Запад» («Известия», 1939, 18 января) та «Шевченко и мировая литература» («Интернациональная литература», 1939, № 3/4), що містили від­гуки зх.-європ. письмен­ників і літературо­знавців про по­стать і творчість Т. Шевченка.

Завантажити статтю