Лейтес Самуїл Мойсейович

ЛЕ́ЙТЕС Самуїл Мойсейович (02(14). 12. 1900, м. Мстиславль, нині Могильов. обл., Білорусь — 25. 04. 1972, Москва) — лікар-ендокринолог, патофізіолог. Доктор медичних наук (1936), професор (1930). Заслужений діяч н. РРФСР (1969). Закін. Харків. мед. інститут (1923), де відтоді й працював. Від 1930 — завідувач кафедри патол. фізіології Смолен. мед. інституту (РФ); 1933–41 — зав. однойм. каф. Укр. інституту удосконалення лікарів та водночас — зав. клін.-фізіол. лаб. і відділу патол. хімії Укр. інституту експерим. ендокринології (обидва — Харків); від 1941 — завідувач кафедри патол. фізіології Алма-Атин. мед. інституту (нині Алмати) і консультант евакошпиталів Казах. РСР. 1945–51 — зав. клін.-фізіол. лаб. Інституту харчування АМН СРСР; водночас 1945–61 — завідувач відділу патол. фізіології, 1953–60 — заступник директора Всесоюз. інституту експерим. ендокринології; від 1961 — завідувач кафедри патол. фізіології Центр. інституту удосконалення лікарів (усі — Москва). Досліджував патогенез аліпотроп. і токсич. жирової інфільтрації печінки; обмін ліпідів та вуглеводів при діабеті, патології печінки, атеросклерозі й стресі; патологію обміну речовин і ендокрин. залоз; взаємозв’язок жирового і ліпоїд. обміну та роль у ньому печінки, легень, селезінки, ретикулоендотеліал. системи. Виділив дві патогенет. форми цукр. діабету, обґрунтував концепцію патогенезу ожиріння, виявив феномен авторегуляції жирового й азотистого обмінів, установив характер її порушення при патології печінки та ендокрин. системи, запропонував положення про можливість утворення холестерину з жирних кислот, т. зв. правило вихід. стану, яке визначає спрямованість обмін. реакцій під час дії подразників, зокрема гормональних.

Пр.: Ожирение. 1948; Физиология и патология жировой ткани. 1954; Патофизиология гипоталамо-гипофизарной системы. 1965; Очерки по патофизиологии обмена веществ и эндокринной системы. 1967 (усі — Москва).

Літ.: Самуил Моисеевич Лейтес // Патол. физиология. 1970. Т. 14, № 1; Самуїл Мойсейович Лейтес (1900–1972): До 100-річчя від дня народж. // Ендокринологія. 2000. Т. 5, № 1; Вчені Харківського державного медичного університету (1805–2005). Б. м. р..

М. О. Клименко

Основні праці

Ожирение. 1948; Физиология и патология жировой ткани. 1954; Патофизиология гипоталамо-гипофизарной системы. 1965; Очерки по патофизиологии обмена веществ и эндокринной системы. 1967 (усі – Москва).

Рекомендована література

Самуил Моисеевич Лейтес // Патол. физиология. 1970. Т. 14, № 1;
Самуїл Мойсейович Лейтес (1900–1972): До 100-річчя від дня народж. // Ендокринологія. 2000. Т. 5, № 1;
Вчені Харківського державного медичного університету (1805–2005). Б. м. р..