Лекґер Дмитро Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ЛЕ́КҐЕР Дмитро Миколайович (06. 01. 1897, м. Красноуфимськ, нині Свердлов. обл., РФ — 11. 05. 1980, Львів) — скрипаль, композитор, диригент, педагог. Навч. у Полтав. реальному й муз. (у Я. Гегнера) училищах, згодом — приватно у Москві в М. Пресса (учня відомого скрипаля І. Гржималі), закін. Одес. консерваторію (1917; кл. Ф. Ступки). Працював солістом і концертмейстером Ялтин. симф. оркестру (нині АР Крим). Від 1918 — у Батумі (Грузія), згодом — у Владикавказі (Пн. Осетія, нині РФ). У Батумі був диригентом вокал. студії, де під його керівництвом поставлено опери — «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Демон» А. Рубінштейна, «Ріґолетто» Дж. Верді. 1927–44 — проф. і завідувач кафедри скрипки Єреван. консерваторії. 1948–73 — завідувач кафедри оркестр. інструментів Львів. консерваторії. Автор праці «Мелодійні етюди для скрипки» (К., 1954). У репертуарі — твори С. Людкевича, А. Солтиса, концерти № 1 С. Прокоф’єва, Я. Сібеліуса, № 1 Н. Паґаніні, сонати й партити Й. Баха, майже всі сонати для скрипки соло та деякі прелюдії і фуги М. Реґера, фантазії — «Фауст» Г. Венявського, «Кармен» П. Сарасате. Серед учнів — О. Деркач, Б. Каськів, О. Когут-Ванькович, Б. Которович, Ю. Онищенко, Г. Павлій, М. Чайковська, Л. Шутко.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
