Леліва Тадеуш
ЛЕЛІ́ВА Тадеуш (справж. — Копистинський Вінцентій-Тадеуш, сцен. — Енцо; 19. 07. 1875, с. Теплик, нині смт Вінн. обл., за ін. даними — 01(13). 07. 1876, с. Граєв Ломжин. пов., нині Польща — 19. 11. 1929, Варшава) — співак (тенор), педагог. Навч. у гімназіях Умані (нині Черкас. обл.) та Білої Церкви (нині Київ. обл.), на мед. факультеті Університету св. Володимира в Києві та юрид. факультеті Варшав. університету. Брав уроки співу у В. Александровича, стажувався в Італії. Удосконалював вокальну майстерність в Парижі й Мілані. Артист. діяльність розпочав на опер. сценах Саратова (нині РФ, 1900–01), Києва (від 1901). Виступав у європ. опер. театрах — Великому театрі у Варшаві (1902–04, партії Радамеса «Аїда», Альфреда «Травіата» Дж. Верді, Германа «Пікова дама» П. Чайковського, Мазепи, однойм. опера А. Мюнхгаймера), «Ла Скала» в Мілані (1904, партія Рауля «Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), «Ковент-Ґарден» у Лондоні (1909, партії Каніо «Паяци» Р. Леонкавалло, Пінкертона «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні), на опер. сценах Кракова, Мадрида, Барселони (Іспанія), Неаполя, Ґенуї (Італія), Бостона, Чикаґо (США), Буенос-Айреса (Арґентина), С.-Петербурга, Тифліса (нині Тбілісі), Одеси (1909), Києва (1911–12, 1913 з трупою Київ. опери виїжджав на гастролі у Катеринослав, нині Дніпропетровськ), Львова (1913, Львів. польс. опера) та ін. Під час 1-ї світової війни співав у Варшаві (1914), Київ. опері (1915–19), працював як вокал. педагог. Через втрату слуху був змушений залишити сцену, остан. виступ — у партії Йонтека («Галька» С. Монюшка, 1919). Здійснив записи на грамплатівки в С.-Петербурзі й Мілані. Від 1922 мешкав у Варшаві, де розгорнув широку пед. діяльність, зокрема очолив вищий клас сольного співу в муз. інституті А. Грудзинського, викладав у муз. школі ім. М. Карловича (1923), проводив оперні вокал. студії з А. Должицьким (1924). Серед учнів — Я. Кепура, Л. Массаль, В. Тисяк.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Річард («Бал-маскарад» Дж. Верді), Самсон («Самсон і Даліла» К. Сен-Санса), Фернандо («Фаворитка» Ґ. Доніцетті), Роланд («Роланд із Берліна» Р. Леонкавалло), Герцог Мантуанський («Ріґолетто» Дж. Верді).
Рекомендована література
- Колесник В. Відомі поляки з історії Вінниччини: Біогр. слов. В., 2007.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
