Ленківці
Визначення і загальна характеристика
ЛЕНКІ́ВЦІ (до 1584 — Макарова Лука, 1584–1670 — Линкова, 1670–1804 — Ленкауць, 1804–12 — Ленкоуцей, 1918–40 — Ленкауци, 1812–1918 та від 1940 — Л.) — село Кельменецького району Чернівецької області. Ленковец. сільс. раді підпорядк. с. Макарівка. Знаходиться у межиріччі Сурші та Сара-Лунги (бас. Дністра), за 95 км від обл. центру, за 5 км від райцентру та за 3 км від залізнич. ст. Ленківці. Навколишні наддністрян. угіддя входять до Хотинського національного природного парку. Площа 4,25 км2. За переписом 2001, насел. складало 2325 осіб; станом на 2015 — 2074 особи; переважно українці (98 %), проживають також росіяни, молдовани та вірмени. Знайдено численні артефакти трипіл. і черняхів. культур, скіф., сармат. і давньорус. часів та ін. Городище «Турецький шанець» (9–13 ст.) — пам’ятка археології нац. значення (від 2009). Уперше згадується у писем. джерелах 1559 — у грамоті воєводи Александру засвідчено продаж за 2 тис. злотих логофету Могіла маєтків сіл Оверкауц і Макарова Лука. Тоді село входило до Хотин. волості Молдав. князівства, що перебувало у васал. залежності від Осман. імперії. Від 1812 — у складі Рос. імперії; підпорядковувалося Кельменец. волості Хотин. пов. Бессараб. губ. 1875 у селі відкрито першу в Хотин. пов. 2-класну школу. Під час 1-ї світової війни побл. Л. проходила лінія фронту. 1918–40 — у межах кордонів Румунії, від 1940 — УРСР. Від 6 липня 1941 до 28 березня 1944 — під румун.-фашист. окупацією. Нині у Л. — навч.-вихов. комплекс «школа–дитсадок», музей історії села, лікар. амбулаторія, пансіонат для осіб похилого віку. На узбережжі Дністра у с. Макарівка — 4 будинки відпочинку. Реліг. громади: УПЦ МП (церква Петра та Павла, 1890), євангел. християн-баптистів. Встановлено пам’ятники Т. Шевченку та воїнам-односельчанам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — співак (тенор), композитор, нар. арт. України П. Дворський, вчені-лікарі Н. Кондрацька та В. Грушка, політ. діяч А. Корчинський.
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
