Леонов Олексій Архипович
ЛЕО́НОВ Олексій Архипович (30. 05. 1934, с. Листв’янка Кемеров. обл., РФ — 11. 10. 2019, Москва) — космонавт. Генерал-майор авіації (1975). Двічі Герой Радянського Союзу (1965, 1975). Кандидат технічних наук (1981). Державна премія СРСР (1981). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2011). Закін. 10-у Військ. авіаційну школу початкової підготовки льотчиків у м. Кременчук (Полтав. обл., 1955), Чугуїв. військ. авіаційне училище льотчиків (Харків. обл., 1957), Військ.-повітряну інженерну академію (смт Моніно Моск. обл., 1968). Служив у ВПС (1957–59). У 1960 зараховано до першого загону рад. космонавтів. Здійснив два космічні польоти. 18–19 березня 1965 на кораблі «Восход-2» з космонавтом П. Беляєвим вперше у світ. космонавтиці вийшов у відкритий космос. 1965–69 проходив підготовку для польоту на Місяць. 15–21 липня 1975 на кораблі «Союз-19» здійснив політ за рад.-амер. програмою «Союз-Аполон» (командиром, разом із В. Кубасовим). 1970–91 — заступник нач. Центру підготовки космонавтів (Зоряне містечко Моск. обл.). Від 1992 — генерал-майор авіації в запасі. Брав активну участь у громад.-політ. діяльності. Співавтор книги-спогадів «Восприятие пространства и времени» (1968), «Психологические проблемы межпланетного полета» (1975), «Выхожу у космос» (1980), «Жизнь среди звезд» (1981; усі — Москва). Активно працював як художник косміч. тематики.
Б. Г. Лапідус