Леонова Ольга Семенівна
ЛЕО́НОВА Ольга Семенівна (15(27). 06. 1898, с. Радиванівка Чигирин. пов. Київ. губ., нині Кам’ян. р-ну Черкас. обл. — 15. 03. 1980, смт Вендичани Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл.) — живописець. Диплом 2-го ступеня і срібна медаль Фестивалю самодіял. мистецтва УРСР (Київ, 1967), диплом 2-го ступеня і золота медаль Всесоюз. виставки творів самодіял. художників «Слава праці» (1974), диплом 1-го ступеня і золота медаль Всесоюз. фестивалю самодіял. творчості трудящих (1977; обидва — Москва). Закін. 4 кл. церк.-приход. школи. Мистецтву навч. самотужки. Працювала від 1913 у Звенигород. лікарні (Київ. губ., нині Черкас. обл.): від 1915 — операц. сестра хірург. відділ.; 1918 — сестра милосердя 7-го армій. шпиталю 1-ї кінної армії С. Будьонного. Від 1927 — у Вендичанах. Учасниця обл., респ., всесоюз. і міжнар. виставок від 1960-х рр. Персон. — у Вінниці (1978). Осн. тема творчості — звеличення краси і щедрості рідної природи. Авторка натюрмортів, пейзажів, портретів. Деякі картини зберігаються у Вінн. краєзн. музеї. 2014 на базі худож.-естет. і краєзн. центру «Барви Поділля» при Вендичан. серед. школі відкрито музей, присвяч. творчості Л.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Т. Шевченко» (не збережено), «Бузок» (обидва — 1935), «Як друзі по гриби ходили» (1950–60-і рр.), «Натюрморт» (1968; 1974), «Полуниці» (1969), «Калиновий цвіт», «На річці», «Ромашки», «Вишивальниці» (усі — 1970-і рр.), «Грушевий цвіт» (1974), «Свято урожаю», «Відчинене вікно», «Золоте зерно» (усі — 1975).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
