ЛЕОНТО́ВИЧ Володимир Григорович (15(27). 07. 1881, м. Гадяч, нині Полтав. обл. — 29. 04. 1968, Київ) — фахівець у галузі будівництва, архітектор. Професор (1940). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1906), де 1914–30 й викладав. 1930–43 — доцент, завідувач кафедри геодезії, від 1963 — проф. Київ. інж.-буд. ін­ституту; 1941–42 — голова правлі­н­ня Будинку вчених; 1943 — інж. бюро вишукувань Міської управи; 1943–44 — зав. геодез. від­ділу Упр. гол. архітектора Києва; 1946–63 — проф., завідувач кафедри геодезії Київ. худож. ін­ституту; водночас від 1946 — проф., завідувач кафедри геодезії та карто­графії Київ. університету. Осн. напрям наук. діяльності — геодез. роботи при проектуван­ні, буд-ві, екс­плуатації та рекон­струкції інж. споруд. Архіт. проекти: ре­ставрація дере­вʼяних церков Волині (1906–12); дзвіниця та келії жін. монастиря побл. церкви св. Василя в м. Овруч (нині Житомир. обл.; 1908, спів­­авт.); мемор. комплекс «Козацькі могили» у с. Пляшеве побл. м. Берестечко (нині Горохів. р-ну Волин. обл.; з викори­ста­н­ням модерніз. нац. форм, 1910–14, спів­­авт.). Автор роз­ділу про геодез. роботи в моно­графії Є. Патона «Вос­становление взорван­ных мостов» (К., 1923).