Леонтович Іван Андрійович
ЛЕОНТО́ВИЧ Іван Андріанович (01. 01. 1893, с. Тенетиська Рава-Руського пов., нині Люблін. воєводства, Польща — 30. 06. 1970, Прага) — стенограф, перекладач, поет. Батько Л. Леонтович-Лошак. Член Спілки укр. лікарів Чехословаччини. 1917–18 — стенограф УЦР. Закін. гімназію у Львові (1920). Навч. на теол. факультеті Львів. університету (1920–21), мед. (1921–27), філос. (1922–26), природозн. (1927–28) ф-тах Карлового університету в Празі. 1924–39 і 1945–48 — стенограф Нац. зборів (парламенту) Чехословаччини; 1940–41 — ред. відділу преси президії Міністер. ради (Прага). 1948–53 був ув’язнений із політ. причин. 1956–70 працював на виробництві у Празі. Реабіліт. 1990. У 2012 дочка Л. передала його особистий архів у Слов’ян. бібліотеку. Значну частину в ньому становлять неопубл. ліричні та патріот. вірші, балади, поеми, зокрема «В неволі» (1948), «Боги жаждуть крові» (1949), «Опришок Баюрак» (1962).
Завантажити статтю
