Леончук Ганна Йосипівна
ЛЕОНЧУ́К Ганна Йосипівна (30. 11. 1917, с. Каноничі, нині Володимирец. р-ну Рівнен. обл. – 18. 12. 1979, м. Володимирець) – майстриня художнього ткацтва. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1967). Дипломи 1-го ступеня обл. виставки-конкурсу нар. декор.-ужитк. мистецтва та худож. фотографії (Рівне, 1964), фестивалю самодіял. мистецтва УРСР (Київ, 1967), обл. виставки (1977) та огляду нар. творчості (1979; обидва – Рівне). Член СХУ (1967). Закін. 4 кл. церк.-приход. школи (1927). Навч. ткати у своєї мами Т. Рижої. Створила серію геом. орнаментів; її розробки використовували на Дарниц. шовк. комбінаті (Київ), Рівнен. льонокомбінаті. Від 1970 працювала ткалею-надомницею вироб. майстерні при Рівнен. обл. відділ. Муз.-хор. товариства УРСР. Виготовляла рушники, пояси, сорочки, серветки, килими, покривала, доріжки, костюми, сукні, спідниці, стилізов. за поліс. мотивами. Відродила технологію старовин. «серпанк. тканини». Учасниця рай., обл., респ. та всесоюз. конкурсів від 1953. Персон. – у Києві (1966), Рівному (1973). У м. Володимирець на її честь відкрито мемор. дошку, названо вулицю. 2007 засн. обл. премію ім. Л. за збереження та охорону нематеріал. культур. спадщини.
В. М. Пінчук, В. В. Коцар