Лепідомелан
ЛЕПІДОМЕЛА́Н (від грец. λεпίς (λεпίδος) — луска, пластинка та μελας (μελανος) — чорний) — мінерал, залізистий різновид біотиту шаруватої будови. Термін увів 1840 нім. мінералог Дж.-Ф.-Л. Гаусман. Формула: KFe[(OH, F)2|AlSi3O10]. Зразки Л. побл. м. Маріуполь Донец. обл. містять (у %): K2O — 7,78; FeO — 8,51; Fe2O3 — 24,60; Al2O3 — 11,70; SiO2 — 33,26; H2O — 2,50. Домішки (у %): Na2O — 2,46; MgO — 3,00; MnO — 5,04. Густина 3,0. Колір чорний. Зустрічається у вивержених породах, збагачених залізом і бідних на магній.
В. С. Білецький, В. І. Павлишин