Лепідомелан

ЛЕПІДОМЕЛА́Н (від грец. λεпίς (λεпίδος) — луска, пластинка та μελας (μελανος) — чорний) — мінерал, залізистий різ­новид біотиту шаруватої будови. Термін увів 1840 нім. мінералог Дж.-Ф.-Л. Гаусман. Формула: KFe[(OH, F)₂|AlSi₃O₁₀]. Зразки Л. побл. м. Маріуполь Донец. обл. містять (у %): K₂O — 7,78; FeO — 8,51; Fe₂O₃ — 24,60; Al₂O₃ — 11,70; SiO₂ — 33,26; H₂O — 2,50. Домішки (у %): Na₂O — 2,46; MgO — 3,00; MnO — 5,04. Густина 3,0. Колір чорний. Зустрічається у вивержених породах, збагачених залізом і бідних на магній.

Завантажити статтю