ЛЕ́ПІХ Ярослав Ілліч (28. 04. 1947, с. Рожанівка, нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл.) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (2001), професор (2006). Державна премія України в галузі науки і техніки (2011). Закін. Одес. політех. ін­ститут (1970). Працював 1970–73 у Сухум. філії (Грузія) Акустич. ін­ституту АН СРСР; 1973–75 — в Одес. від­діл. Ін­ституту математики АН УРСР; 1975–81 — у Н.-д. технол. ін­ституті «Темп»; 1981–2010 — нач. наук.-тех. від­ділу, нач. наук.-тех. центру «Фонон» СКТБ «Еле­мент» (обидва — Одеса); водночас від 2000 — зав. н.-д. лаб. електрон., іон. і молекуляр. про­цесів у напів­провід­никах, від 2001 — професор кафедри екс­перим. фізики Одес. університету; від 2008 — директор Між­ві­дом. наук.-навч. фіз.-тех. центру Міністерства освіти та науки України та НАНУ (при Одес. університеті). Досліджує явища, що виникають у шаруватих структурах пʼєзо­­електрик–ді­електрик при поши­рен­ні поверх­невих акуст. хвиль, а також явища, що виникають при взаємодії у таких структурах акуст. поля з полями ін. фіз. природи. Висунув ідею викори­ста­н­ня кутової залежності фа­зової швидкості пошире­н­ня поверх­невих акуст. хвиль в анізотроп. пʼєзо­електриках при без­контакт. їх збуджен­ні та детектуван­ні для керов. акусто­­електрон. при­строїв і датчиків нового поколі­н­ня.