ЛЕ́ПКИЙ Онуфрій Теодорович (псевд. і крипт.: Из-над Дуная, О. Л., О. Л-й та ін.; 16. 06. 1838, с. Літиня, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. — 12. 11. 1905, Львів) — мово­знавець, літературо­знавець, церковний діяч УГКЦ. Член-кореспондент Академії знань у Кракові. Навч. у Львів. і Віден. університетах. Від 1864 учителював у гімназіях Станіслава (нині Івано-Франківськ), Бережан (нині Терноп. обл.), Львова, служив священиком. Досліджував давньоукр. писемність і літературу. Автор статей із граматики та правопису української мови у часописах «Учитель», «Руський Сіон». Ред. «Времен­ника Ставропигийских ин­ституций с месяцесловом» (1874–86), г. «Мир» (1885–87; обидва — Львів). Уклав і опублікував посібники «Д-ра Кароля Шенкля книжка для науки греческого язика в III и IV клясі гімназіальній до руського язика присп­особлена О. Лепким» (1871), «Грецькі вправи для гімназії К. Шенкля» (1871; 1874), «Молитвослов… з до­да­н­ням пояснень менш зро­зумілих церковно­сло­вʼян­ських слів» (1872), «Евхологіон, або Требник» (1873), до­опрацював і видав разом із Г. Онишкевичем «Граматику руського язика» М. Осадци (1876). Серед праць — «Короткое обозрение рус­ской письмен­ности. Ч. 1. От введения Християнства до пришествия Татар», «Житіє пр. Георгія» (обидві — 1869), «Акти, що стосуються історії Пів­ден­но-Західної Русі», «Житіє пр. Онуфрія» (обидві — 1870), «Кілька слів про грецько-словенську граматику, ви­дану у Львові 1591 р.» (1872), «Изборник… благопотребных церковныхъ чинов и службъ» (1873), «По­гляд на освіту і писемність на Русі за часів княжих» (1894). Усі за­знач. книги опубл. у Львові.