Лепорський Володимир Володимирович

ЛЕПО́РСЬКИЙ Володимир Володимирович (15. 01. 1911, м. Лібава, нині Лієпая, Латвія – 15. 08. 1981, м. Маріуполь Донец. обл.) – промисловець. Кандидат технічних наук (1968). Герой Соц. Праці (1966). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1972). Закін. Дніпроп. металург. інститут (1933). Працював до 1937 на Таганроз. металург. заводі (РФ); від 1938 – на металург. заводі «Азовсталь» (м. Маріуполь), де про­йшов шлях від нач. зміни до нач. мартенів. цеху (1943–55) і дир. (1956–81). Під час 2-ї світової війни 1941–43 виконував замовлення для фронту на заводах Перм. обл. (РФ). Зробив вагомий внесок у розвиток заводу «Азовсталь». Під його керівництвом побудовано 2-у чергу комбінату: товстолист. стан «3600», киснево-конвертер. і електросталеплавил. цехи, а також цехи сортового скла та меблів. За його безпосеред. участі освоєно випуск рейок, що мають великий попит на внутр. і світ. ринках; створ. технологію виплавки якіс. перероб. чавуну, що отримала у світ. практиці назву «спосіб “Азовсталі”», і вперше в СРСР освоєно виробництво напівспокій. сталей з цього чавуну; організовано повну комплексну переробку металург. шлаків у буд. матеріали. Автор понад 20-ти наук. праць з теорії чорної металургії та кн. «Азовстальский почерк: записки директора завода» (Д., 1968). У Маріуполі іме­нем Л. названо вулицю, йому встановлено мемор. дошку.

О. В. Савченко

Читати у файлі PDF