Лерман Семен Еммануїлович
ЛЕ́РМАН Семен Еммануїлович (16. 07. 1923, Харків – 09. 11. 2009, м. Нижній Новгород, РФ) – актор, режисер, педагог. Нар. арт. РРФСР (1986), засл. діяч мистецтв Естон. РСР (1969). Нац. театр. премія «Золота маска» (РФ, 2008–09). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. протитанк. училище (1945), театр. інститут (1953). Грав у міських гуртках худож. самодіяльності. Працював у театрах України (1945–64), Естонії (1964–73). Відтоді – у м. Горький (нині Нижній Новгород): 1975–83 – гол. реж. театру драми ім. М. Горького; від 1983 – театру «Комедія», на сцені якого 1995 поставив виставу «Недобра квартира» за романом «Майстер і Маргарита» М. Булгакова (також роль Воланда); водночас до 2000 викладав у театр. училищі.
Вистави: «Приборкання норовливої» В. Шекспіра, «Сірано де Бержерак» Е. Ростана, «Матінка Кураж» за Б. Брехтом (усі – кін. 1970-х – поч. 80-х рр.), «Любов і голуби» В. Гуркіна (1984), «Гроші, кохання, підступність» за М. Зощенком (1985), «Дівки» за М. Кочиним (1987), «Собаче серце» за М. Булгаковим, «Чорна людина, або Я, бідний Сосо Джугашвілі» В. Коркії (обидві – 1988), «Вовки та вівці» О. Островського (2001), «Дорога квітів» В. Катаєва (2003), «Хапун» В. Ольшанського за В. Короленком (2006).
Ю. О. Щербак
Основні вистави
«Приборкання норовливої» В. Шекспіра, «Сірано де Бержерак» Е. Ростана, «Матінка Кураж» за Б. Брехтом (усі – кін. 1970-х – поч. 80-х рр.), «Любов і голуби» В. Гуркіна (1984), «Гроші, кохання, підступність» за М. Зощенком (1985), «Дівки» за М. Кочиним (1987), «Собаче серце» за М. Булгаковим, «Чорна людина, або Я, бідний Сосо Джугашвілі» В. Коркії (обидві – 1988), «Вовки та вівці» О. Островського (2001), «Дорога квітів» В. Катаєва (2003), «Хапун» В. Ольшанського за В. Короленком (2006).