Лерхе Галина Олександрівна
ЛЕ́РХЕ Галина Олександрівна (29. 04. 1905, м. Саратов, Росія – 13. 04. 1980, м. Томськ, РФ) – артистка балету, балетмейстер, педагог. Навч. у танц. студії Н. Моторіної (м. Ростов-на-Дону, Росія), студії М. Мордкіна в Москві. Була солісткою Бакин. опер. театру (1923–25). У 1925 переїхала до Ленінграда (нині С.-Петербург), продовжила навч. з викл. О. Монаховим, М. Романовою, О. Чекригіним. Водночас виступала на естраді із сольними номерами: «Циганський», «Персидський» М. Мордкіна, «Спортивний» М. Фореггера, а також у сюїті «Скрябініана» О. Каверзіна (1926). Від 1927 деякий час виступала у парі з М. Мономаховим, з яким виконала танці «Мадярський», «Східний», «Іспанський» (постановник – О. Чекригін). 1929–34 – арт. Харків. театру опери та балету, танцювала у концерт. номерах: «Danse macabre» (музика К. Сен-Санса, постановка М. Фореггера) та ін. 1934–35 – у Київ. театрі опери та балету, 1935–37 – Великому театрі у Москві. 1934 у Києві, згодом у Харкові та Москві провела твор. вечір камер. танцю, на якому виконала власні постановки, зокрема сюїти іспан. танців «Іспанські пісні» (музика М. де Фальї), «Танцівниця» (музика І. Альбеніса); низку мініатюр-гуморесок на теми різноманіт. життєвих ситуацій, також сюїту «Карменсіта» на музику Ж. Бізе (постановка П. Вірського). 1935 брала участь у міжнар. фестивалі танцю (Лондон), де була у групі укр. виконаців гопака. На естраді також виконала номер «Жінка Іспанії» на музику Е. Ґранадоса. 1937 (за ін. даними – 1938) репрес. як дружина «ворога народу». 1940–49 – балетмейстер театру, створ. з репрес. митців у Павлодарі (Казахстан). 1949–75 керувала дит. хореогр. колективами Ростова-на-Дону. Одна з найяскравіших виконавиць характер. плану, широкого жанр. і пластич. діапазону. Доводила на практиці, що можливо досягнути виражальності танцю лише емоц. та смисловою насиченістю рухів. Співавторка ст. «Про сучасний танок» // «Мистецька трибуна», 1930, № 2.
Партії: Індора («Ференджі» Б. Яновського), Метільниця («Футболіст» В. Оранського), Фея Карабос («Спляча красуня» П. Чайковського), Перша солістка у танці басків, Друга дружина («Полум’я Парижа», «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва), Альдонса («Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Есмеральда (однойм. балет Ч. Пуньї).
Літ.: Шелюбський М. Майстер хореографічної мініатюри. Вечір Галини Лерхе // Пролетар. правда. 1934, 11 квіт.; Потапов В. Танцы Г. Лерхе // Веч. Москва. 1935, 2 дек.; Шереметьевская Н. Танец на эстраде. Москва, 1985; Гегузин И. Ее душа трудилась постоянно // Сов. балет. 1989. № 3.
О. І. Чепалов
Основні партії
Індора («Ференджі» Б. Яновського), Метільниця («Футболіст» В. Оранського), Фея Карабос («Спляча красуня» П. Чайковського), Перша солістка у танці басків, Друга дружина («Полум’я Парижа», «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва), Альдонса («Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Есмеральда (однойм. балет Ч. Пуньї).
Рекомендована література
- Шелюбський М. Майстер хореографічної мініатюри. Вечір Галини Лерхе // Пролетар. правда. 1934, 11 квіт.;
- Потапов В. Танцы Г. Лерхе // Веч. Москва. 1935, 2 дек.;
- Шереметьевская Н. Танец на эстраде. Москва, 1985;
- Гегузин И. Ее душа трудилась постоянно // Сов. балет. 1989. № 3.