Лерхе Герман Германович

ЛЕ́РХЕ Герман Германович (16. 12. 1869 – 13. 10. 1963, Франція) – політичний діяч, фінансист. Закін. Олександрів. ліцей (С.-Петербург, 1890). Від 1891 працював у Особл. канцелярії по кредит. частині Міністерства фінансів Росії; від 1895 – у Держ. банку Росії: пом. правителя канцелярії; від 1897 – пом. дир. С.-Петербур. контори; від 1901 – чиновник з особл. доручень Канцелярії у справах установ імператриці Марії. Під час рос.-япон. війни 1904–05 – нач. 6-го летючого загону Червоного хреста, уповноважений Червоного хреста при військах 1-го Сибір. корпусу. Від 1905 – ст. інспектор Держ. банку Росії, стат. радник, гласний С.-Петербур. міської думи та повіт. земського зібрання; від 1906 – камергер імператор. двору. Також був дир. Рос.-Перського гірн.-добув. товариства, головою правління Товариства лібав. залізороб. і сталеливар. заводів, чл. правління Товариства С.-Петербур. вагонобуд. заводу. Співзасн. і чл. ЦК (1905) партії октябристів. Як парт. скарбник брав активну участь в організації вибор. кампаній. 1907–12 – чл. 3-ї Держ. думи Рос. імперії, де очолював фінанс. комісію (займалася податк. і банків. питаннями); водночас від 1907 – попечитель дит. притулків при Гол. комітеті для збору пожертв на користь притулків Відомства установ імператриці Марії. Після більшов. перевороту 1917 виїхав до України. За Української Держави (Гетьманату П. Скоропадського) у травні–грудні 1918 – директор Кредит. канцелярії Міністерства фінансів, товариш (заст.) Міністра фінансів Української Держави. Очолював Комісію з розрахунків із Великоросією на переговорах Української Держави з РСФРР. Залишався на посаді дир. Кредит. канцелярії Міністерства фінансів і за Директорії УНР. На еміграції мешкав у Франції. Будинок Л. у С.-Петербурзі 2001 внесено до «Списку об’єктів, що становлять істор., наук., художню чи іншу культурну цінність».

Літ.: Глинка Я. В. Одиннадцать лет в Государственной Думе. 1906–1917: Дневник и воспоминания. Москва, 2001; Гай-Нижник П. П. Фінансова політика уряду Української Держави гетьмана П. Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918 р.). К., 2004; Його ж. Український Державний банк: історія становлення: Док. і мат. (1917–1918 рр.). К., 2007.

П. П. Гай-Нижник

Рекомендована література

Глинка Я. В. Одиннадцать лет в Государственной Думе. 1906–1917: Дневник и воспоминания. Москва, 2001;
Гай-Нижник П. П. Фінансова політика уряду Української Держави гетьмана П. Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918 р.). К., 2004;
Його ж. Український Державний банк: історія становлення: Док. і мат. (1917–1918 рр.). К., 2007.