Лесик Олександр Володимирович
ЛЕ́СИК Олександр Володимирович (11. 01. 1944, м. Полонне, нині Хмельн. обл. — 26. 10. 2022, Луцьк) — архітектор. Доктор архітектури (1993), професор (1994). Дійсний член Укр. академії архітектури (2003). Закін. Львів. політех. інститут (1968), де 1968–71 й працював. 1974–76 — у Рівнен. обл. відділі архітектури; 1976–86 — у Луцькій філії Львів. політех. інституту: 1981–85 — завідувач кафедри інж. і тех. графіки; 1986–2020 — завідувач кафедри образотвор. мистецтва, водночас 1993–2006 — директор Інституту мистецтв Волинського університету (Луцьк); від 2020 — професор кафедри архітектури та містобудування Луцького технічного університету. Досліджував питання істор.-мист. цінності фортець та монастирів України, їхньої реставрації та пристосування до сучас. функцій. Серед реаліз. проектів — база відпочинку у с. Карасин Сарнен. р-ну Рівнен. обл. (1976), культ.-осв. центр у монастирі Піарів у смт Любешів Волин. обл. (1989), реконструкція істор. центру м. Берестечко Горохів. р-ну Волин. обл., реконструкція будинку 19 ст. і пристосування його під Інститут мистецтв Сх.-європ. університету (обидва — 1995). Займався також живописом і графікою.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Принципы реставрации памятников архитектуры с приспособлением для современных функций // СиА. 1986. Т. 22; Охрана и рациональное использование памятников архитектуры. К., 1987; Замки та монастирі України. Л., 1993; Економічна рентабельність пристосування пам’яток архітектури для сучасних функцій // Пам’ятки архітектури Волині: Зб. наук. пр. 2011. № 9; Історико-архітектурна характеристика монастирів Волині // Укр. академія мистецтва: Дослідн. та наук.-метод. пр. 2012. Вип. 19.
Завантажити статтю
Людина 
